 ЖОВТУШНИК СІРУВАТИЙ, жовтушник розлогий; желтушник раскидистый Erysimum diilusum, синонім E. canescens — однорічна або дворічна трав'яниста рослина родини капустяних (хрестоцвітих). Стебла одиничні або їх по кілька, вони розгалужені, по ЗО—90 см заввишки. Листки довгасті або лінійні, цілокраї; нижні — черешкові, решта — сидячі. Квітки двостатеві, чотирироздільні, жовті, зібрані у верхівкові китицевидні суцвіття. Плід — чотиригранний стручок. Цвіте у травні — червні. Плоди дозрівають у червні — липні.
Поширення. Жовтушник сіруватий трапляється на степах, схилах, відслоненнях різних порід по всій території України, крім Карпат. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Erysimi canescentis). Траву заготовляють під час цвітіння рослини, зрізуючи на висоті 10—15 см від поверхні грунту. її використовують свіжою для одержання соку або сушать. Сухої сировини виходить 20—25 % . Строк придатності — 2 роки. Аптеками сировина не відпускається.
Хімічний склад. Трава і насіння містять серцеві глікозиди еризимін і еризимозид (у насінні й квітках 2—6 % , листках — 1 — 1,5 % , стеблі — 0,5—0,7 %), органічні кислоти (лимонна, виннокам'яна, яблучна). Крім цього, в насінні знайдено інші серцеві глікозиди, а також жирну олію, до складу якої входять лінолева, олеїнова, пальметинова та ерукова кислоти.
Фармакологічні властивості і використання. Фармакологічна активність цієї рослини залежить від вмісту в її траві глікозидів — еризиміну та еризимозиду. Клінічними та фармакологічними дослідженнями встановлено важливе значення Ж. с як активного серцевого засобу. За характером дії препарати з нього наближаються до строфанту, відрізняючись від нього тим, що діють вони швидше, але менш тривало, швидко виводяться з серцевого м'яза. Крім цього, препарати виявляють відхаркувальні й сечогінні властивості, заспокійливо діють на центральну нервову систему. Препарати призначають при гострій і хронічній недостатності серцево-судинної системи з тяжкими порушеннями кровообігу, при гіпертонії, стенокардії й кардіосклерозі, при всіх легеневих і грудних хворобах, зокрема, від хрипоти та при водянці. Хоч препарати рослини й не кумулюються в організмі, проте, зважаючи на їхню високу біологічну активність, призначати їх слід обережно. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО— настойку трави (20 г сировини на 100 г спирту) по 10 крапель 3 рази на день; настій трави (1 чайна ложка сировини на 150 мл окропу) по 1 столовій ложці 3—4 рази на день. Готовий комплексний препа'рат кардіовален (Cardiovalenum) призначають по 15—20 крапель 1—2 рази на день при ревматичних пороках серця, вегетативних неврозах та стенокардії.
| 
Исцеление 
Статистика
