Секрет Просвета

ЖОВТОЗІЛЛЯ ЗВИЧАЙНЕ,  будяк жовтоцвітий;  крестовник обыкновенный  Senecio vulgaris —  однорічна або дворічна павутинисто-волосиста рослина родини айстрових (складноцвітих).  Стебло прямостояче, просте або  розгалужене, ребристе, 15 — 50 см  заввишки. Листки перистолопатеві або перистороздільні, з видовженими сегментами, по краю нерівновиїмчасто-зубчасті або війчасто-лопатеві. Квітки трубчасті,  жовті, зібрані в кошики, що  утворюють негусте волотистощитковидне суцвіття. Плід — сім'янка. Цвіте у квітні — листопаді.  

Поширення. Росте як бур'ян біля  шляхів, поблизу жител, на полях  і городах по всій території  України.  Сировина. З лікувальною метою  використовують траву, заготовляють її з травня по серпень.  Рослина неофіцинальна.  

Хімічний склад. Трава жовтозілля містить алкалоїди (листки —  0,49—3,5 % ; стебла — 0,2 — 1,2 % ;  квітки — близько 3 % ) платифілін, сенецифілін, сарацин, ретрорсин і сенеціонін, аскорбінову  кислоту, рутин, барвник, інулін  та мінеральні солі. В листках  знайдено 54—61 мг% каротину.  

Фармакологічні властивості і використання. Рослина має ранозагоювальні, протизапальні, спазмолітичні, гіпотензивні та кровоспинні властивості, в малих дозах  збуджує, а у великих пригнічує  центральну нервову систему, виявляє дію, подібну до дії атропіну. В народній медицині препарати з рослини використовують  як засіб, що регулює й зумовлює  менструації, застосовують при  загостренні виразкової хвороби  шлунка і дванадцятипалої кишки,  запаленні товстої кишки і жовчного міхура, при гострих шлункових і кишкових спазмах, гіперацидному гастриті, маткових  і різних внутрішніх кровотечах,  при бронхіальній астмі й стенокардії. При судомі ефективний  тільки сік.  Лікарські форми і застосування.  ВНУТРІШНЬО - настойку трави (10 г  сировини на 40 г спирту) по ЗО —40  крапель 3 рази на день; настій  (1 чайна ложка трави на 2 склянки  окропу, настоюють 1 годину, проціджують) по 1 столовій ложці 2 —3 рази  на день.  ЗОВНІШНЬО — розтерту з соняшниковою олією траву застосовують при  затвердінні залоз, при геморої та  фурункульозі. 

ЖОВТОЗІЛЛЯ  ШИРОКОЛИСТЕ,  живильна трава, паличник, хрещата трава;  крестовник широколистный  Adenostyles platyphylloides, синонім Senecio platyphylloides —  багаторічна трав'яниста рослина  родини айстрових (складноцвітих). Має товсте горизонтальне  кореневище, від якого відходять  униз тонкі численні корінці.  Стебло тонке, пряме, ребристе,  опушене, у верхній частині розгалужене, 75—150 (200) см заввишки. Прикореневі й нижні  стеблові листки великі (до 50 см  завширшки), довгочерешкові, нирковидно-серцевидні, загострені,  при основі глибоковиїмчасті, по  краю нерівнозубчасті. Серединні  стеблові листки мають трикутну  або стріловидно-трикутну форму,  короткочерешкові; черешки ширококрилаті, з стеблообгортними  великими «вушками». Верхні  листки сидячі, ланцетовидні, майже цілокраї. Квітки трубчасті,  яскраво-жовті, у 10—15-квіткових  циліндричних кошиках, зібраних  густими щитками. Плід — сім'янка. Цвіте у серпні.  

Поширення. Ендем Кавказу. Росте  на луках, узліссях гірських лісів,  у глибоких тінистих ущелинах.  Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують  траву (Herba Senecionis platyphylloides), зібрану під час цвітіння  рослини, а також кореневища  з коренями (Rhizoma cum radicibus Senecionis platyphylloides), які  заготовляють одночасно з травою,  або восени, коли в них найбільше  алкалоїдів. Зібрану сировину сушать на відкритому повітрі, укриваючи її на ніч, або в сушарках  при температурі 45—50°. Строк  придатності коренів — 1 рік, трави — 2 роки.  

Хімічний склад. Усі частини рослини містять алкалоїди (платифілін, сенецифілін, сарацин, неоплатифілін і сенеціонін). Загальна  кількість алкалоїдів становить:  у листі — 0,49—3,5 % , у стеблах —  0,2—1,2 % , в кореневищах з коренями — 2,2—4 % , в насінні —  ДО 5 % .