 ЗИГАДЕНУС
СИБІРСЬКИЙ зигаденус сибирский Zygadenus sibiricus — багаторічна цибулинна рослина родини лілійних. Має видовженояйцевидну
цибулину, з чорно-бурими залишками листків. Стебло прямостояче, просте, 20—80 см заввишки. Листки лінійні, загострені, до
основи звужені, скупчені в нижній частині стебла. Квітки двостатеві, правильні,
білувато-зеленаві, зібрані в нещільну китицевидну волоть. Плід — коробочка.
Цвіте у травні.
Поширення. Росте по рідколіссю, чагарниках, по сухих луках на сході Європейської частини СРСР. Сировина. Для виготовлення ліків
використовують траву, яку заготовляють у червні — липні. Зрізають усю надземну
частину рослини і сушать під наметом на вільному повітрі або в приміщенні з доброю вентиляцією. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Трава містить понад 0,1 % алкалоїдів (зигаденін та інші).
Фармакологічні
властивості і використання. Алкалоїди рослини виявляють виражений вплив на центральну нервову систему, мають інсектицидні
властивості. Мазь використовують як
знеболюючий засіб при невралгіях і ревматизмі. Настойку або настій
використовують як протипаразитарний засіб проти головних і лобкових вошей.
Інсектицидні властивості рослини використовують у боротьбі з шкідниками сільськогосподарських
рослин (з гусінню білянок, кільчастого
шовкопряда тощо) і паразитами
сільськогосподарських тварин (наприклад, з личинками шкірного ґедзя). Лікарські форми і застосування. ЗОВНІШНЬО — мазь (20 г подрібненої трави розтирають з 50 г смальцю) для розтирань; настойку (50 г трави на 100 мл спирту) для витирання тіла; настій (1
чайна ложка сировини на 200 мл окропу)
для витирання і миття голови. Рослина
отруйна, використання потребує обережності.
| 
Исцеление 
Статистика
