ВЕРБЕНА ЛІКАРСЬКА, суха нехворощ; вербена лекарственная Verbena oiiicinalis — багаторічна трав'яниста- шороткоопушена рослина родини вербенових. Стебло чотиригранне, прямостояче або висхідне, 25—100 см заввишки, здебільшого розгалужене. Листки 2—10 см завдовжки, короткочерешкові, яйцевиднодовгасті або довгасті, перистонадрізані, серединні — перистонадрізані або трироздільні, з нерівнозарубчастими частками, верхні — сидячі, довгасті, перистонадрізані. Квітки двостатеві, зрослопелюсткові, неправильні, у довгих колосовидних суцвіттях. Віночок лійковидний, ясно-ліловий. Плоди — горішки. Цвіте у квітні — жовтні.
Поширення. Росте по всій території України на забур'янених місцях, узбіччях шляхів та на вологих пісках. Заготівля і зберігання. Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Сушать у теплих, добре провітрюваних приміщеннях або на горищі, розстилаючи тонким шаром на чистому папері або марлі. Зберігають у паперових мішках або дерев'яних ящиках у сухому приміщенні. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Трава В. л. містить вербеналін, вербенін, алкалоїди, слиз, гірку речовину, таніни, ефірну олію, багато силіцієвої кислоти.
Фармакологічні властивості і використання. Препарати В. л. виявляють жовчогінну, протиалергічну й тонізуючу дію. В народній медицині В. л. використовують як зовнішній засіб від чиряків (фурункулів), висипів на тілі, при золотусі й різних виразках. Внутрішньо настій трави п'ють при виснаженні, кволості, недокрів'ї, мізерних місячних та при хворобах печінки й селезінки, при жовтяниці, розладах травлення, бронхітах, для очищення крові при висипах на тілі, а також при атеросклерозі і тромбозах.
Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій листя (1 чайна ложка листя на 1 склянку окропу, настоюють 10 хв) по 1 склянці на день, ковтками; настій трави (1 столова ложка трави на 1 склянку окропу, настояти до вихолонення) по 1 столовій ложці З—4 рази на день.
Исцеление 
Статистика
