ТУНГ
КИТАЙСЬКИЙ, тунг Форда, олійне дерево; тунг китайский Aleurites tordii — листопадне, 8—10 м заввишки дерево родини
молочаєвих. Листки чергові,
довгочерешкові, трилопатеві або цілісні, широкояйцевидні, до 30 см завширшки. Квітки правильні, одностатеві (рослина однодомна), до 3 см у діаметрі, в нещільних китицях;
віночок п'ятипелюстковий, білий з кремовим або рожевим
відтінком. Плід — кістянкоподібний.
Цвіте у березні — квітні, плоди
достигають у жовтні — листопаді.
Поширення. Тунг китайський дико росте в Центральному і Північному Китаї. В
СРСР його культивують на Закавказзі. Сировина.
Для медичних потреб використовують
насіння, з якого добувають жирну
швидковисихаючу олію.
Хімічний склад. До складу олії тунга китайського входять елеостеаринова (до
80 % ), стеаринова, пальмітинова і
олеїнова кислоти, оксикислоти, гліцерин
та інші сполуки.
Фармакологічні
властивості і використання. В медицині Китаю і країн Індокитаю олія тунга китайського
застосовується як блювотний і проносний засіб, входить до складу мазей від наривів і опіків.
Виготовлені з олії тунга високоякісні емалі і фарби, лаки використовують для покриття медичної апаратури
(як стійкий антикорозійний засіб).
|