Секрет Просвета

ТОПОЛЯ БАЛЬЗАМІЧНА,  тополя пахуча;  тополь бальзамический  Populus balsamilera —  високе, 20—35 м заввишки, листопадне дводомне дерево родини  вербових. Має широкояйцевидну  малогіллясту крону і циліндричний стовбур, укритий гладенькою  сірувато-зеленою корою; в нижній  частині стовбура, особливо у старих дерев, кора темно-сіра, тріщинувата. Бруньки голі, клейкі.  Листки чергові, разом з черешком  голі, яйцевидні або яйцевидноланцетні, 5—12 см завдовжки і  2,5—7 см завширшки, в основі  круглясті, до верхівки поступово  звужені в довгий кінчик, по краю  зарубчасто-пилчасті; зверху темно-зелені з полиском, зісподу —  білуваті або іржаві, з крапчастими  залозками, на довгих циліндричних тонких черешках. Квітки одностатеві, в пониклих сережках;  сережки — на довгій ніжці, чоловічі до 7 см завдовжки, жіночі —  до 15 см завдовжки; приймочки  пурпурові. Плід — коробочка.  Цвіте у березні — квітні, до появи  листя.  

Поширення. Батьківщина тополі  бальзамічної — Північна Америка. По всій території України  її культивують як декоративну  і фітомеліоративну рослину.  Заготівля і зберігання. Див. у статті Тополя чорна. Рослина неофіцинальна.  Хімічний склад подібний до хімічного складу тополі чорної.  Фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті  Тополя чорна.  

ТОПОЛЯ БІЛА  тополь белый  Populus alba —  високе, 15—25 (35) м заввишки,  листопадне дводомне дерево родини вербових. Має широку наметовидну крону і циліндричний  стовбур, укритий гладенькою світло-оливковою корою; в нижній  частині стовбура, особливо у старих дерев, кора темно-сіра, глибоко тріщинувата. Бруньки білоповстисті. Листки чергові, круглясто-яйцевидні, 10—12 см завдовжки і 5—10 см завширшки, в основі  злегка серцевидні, кутастовеликозубчасті або виїмчасто-3 — 5-лопатеві, зверху темні, глянцеві  зісподу — білоповстисті, на круглих черешках, що в 2—4 рази  коротші за пластинку. Квітки одностатеві, в пониклих сережках;  пиляки пурпурові, на коротких  нитках; приймочки двороздільні,  яскраво-зелені, блідо-жовті або  темні. Плід — коробочка. Цвіте  у березні — квітні, до появи листя.  

Поширення. Тополя біла росте по  всій території України в заплавних лісах і гаях у долинах річок,  по западинах між пісками. Як декоративну рослину її часто розводять у садах і парках.  Заготівля і зберігання. Див. у статті Тополя чорна. Рослина неофіцинальна.  

Хімічний склад. Бруньки тополі  білої містять фенолглюкозиди (5—  9%), дубильні речовини (3,35%)  та інші сполуки. У складі фенолглюкозидів є саліцин і популін.  Фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті  Тополя чорна.  

ТОПОЛЯ ДЕЛЬТОЛИСТА,  тополя трикутнолиста, тополя  канадська;  тополь дельтовидный  Populus deltoides, синонім —  P. canadensis —  високе, до 45 м заввишки, листопадне дводомне дерево родини  вербових. Має широку розлогу  крону і циліндричний стовбур, укритий попелясто-сірою корою; в  нижній частині стовбура, особливо у старих дерев, кора темносіра, глибокотріщинувата.  Бруньки голі, клейкі. Листки  чергові, голі, 3—8 см завдовжки  і 3—6 см завширшки, круглястотрикутні або широкоромбічні з  ширококлиновидною або зрізаною  основою, нерівномірнозубчасті  (зубчики залозисті), на довгих голих сплюснутих червонуватих черешках, з двома залозками при  основі; жилки листків розходяться пальчасто. Квітки одностатеві, у пониклих сережках; чоловічі сережки сидячі, товсті, до 8 см  завдовжки, жіночі — при плодах  до 15—20 см завдовжки. Плід —  коробочка. Цвіте у березні — квітні, до появи листя.  

Поширення. Батьківщина тополі  дельтолистої — Північна Америка. По всій території України її  культивують як декоративну рослину.  Заготівля і зберігання. Див. у статті Тополя чорна. Рослина неофіцинальна.  Хімічний склад подібний до хімічного складу тополі чорної.  Фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті  Тополя чорна

ТОПОЛЯ ПІРАМІДАЛЬНА,  тополя італійська;  тополь пирамидальный  Populus italica, синонім —  P. pyramidalis —  високе, до 40 м заввишки, листопадне, дводомне дерево родини  вербових. Має вузькопірамідальну компактну крону і циліндричний стовбур, укритий гладенькою сірою корою; в нижній частині стовбура, особливо у старих  дерев, кора сірувато-коричнева,  тріщинувата. Бруньки дрібні, ясно-бурі, з полиском; лусочки бруньок не клейкі. Листки чергові,  ромбічні, з пластинчасто-сплюснутими черешками. Квітки одностатеві, у пониклих сережках; пиляки пурпурові; приймочки жовті,  дволопатеві, відігнуті. Плід — коробочка. Цвіте у березні — квітні, до появи листя.  

Поширення. Батьківщина тополі  пірамідальної — гори Середньої  Азії (Гімалаї, Афганістан). По всій  території України її культивують  як декоративну і фітомеліоративну рослину.  Заготівля і зберігання. Див. у статті Тополя чорна. Рослина неофіцинальна.  Хімічний склад подібний до хімічного складу тополі чорної.  Фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті  Тополя чорна.  

ТОПОЛЯ ЧОРНА,  осокір;  тополь чёрный  Populus nigra, синонім —  P. sosnowskyi —  високе (25—30 м заввишки) листопадне дводомне дерево родини  вербових. Має розлогу крону й  циліндричний стовбур, укритий  ясно- й сіро-попелястою корою;  в нижній частині стовбура, особливо у старих дерев, кора майже  чорна, глибокотріщинувата.  Бруньки голі, клейкі. Листки чергові, на довгих голих сплюснутих  черешках, яйцевидно-трикутні  або майже ромбічні, при основі  від ширококлиновидних до майже  прямообрізаних, на верхівці витягнуті в довгий гострячок, по  краю залозисто-пилчасті, з обох  боків голі, знизу — ясні. Квітки  одностатеві, в пониклих сережках; пиляки пурпурові; приймочки жовті, дволопатеві, відігнуті.  Плід — коробочка. Цвіте у березні — квітні, до появи листя.  

Поширення. Тополя чорна росте  по всій території України, крім  Карпат, по долинах і берегах  річок, у заплавах, по берегах стариць і озер, нерідко утворюючи  чисті лісостани. Часто її культивують як декоративну й фітомеліоративну рослину.  Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують  листкові бруньки тополі (Gemmae  populi), які заготовляють в період  цвітіння дерев, відламуючи їх від  гілок, зрізаних секаторами або  пилками під час рубок догляду.  Зібрані бруньки сушать у затінку  на протязі або в теплому провітрюваному приміщенні, розкладаючи їх тонким (2—3 см завтовшки) шаром на тканині чи папері  й час від часу перемішуючи. Сухих бруньок виходить 20 % . Готову сировину зберігають у сухих,  добре провітрюваних приміщеннях.  

Хімічний склад. Бруньки тополі  чорної містять фенолглюкозиди  саліцин і популін; флавоноїди  (8,05 % ) апігенін, галангін і генкванін, 3-метиловий ефір галангіну,  ізальпінін, кверцетин, кемпферол,  3-метиловий ефір кемпферолу,  піностробін, піноцембрин, рамноцитрин, рамнетин, ізорамнетин,  435  рамназин, хризин і тектохризин;  органічні кислоти: бензойну, коричну, галову, кавову, ферулову  і яблучну; до 0,7 % ефірної олії,  у складі якої є гумулен, а-каріофілен, цинеол і неідентифіковані  сесквітерпеноїди; вітамін С, жирну олію та інші сполуки.