 ТЕРМОПСИС
ЛАНЦЕТОВИДНИЙ, мишатник; термопсис ланцетовидный Thermopsis lanceolata — багаторічна трав'яниста рослина родини бобових. Стебла прямі, 10—40 см заввишки, прості або розгалужені, трохи борозенчасті, вкриті білуватими волосками. Листки чергові, черешкові, трійчасті (крім
нижніх), з двома великими яйцевидно-ланцетними або довгастими прилистками; листочки довгасті, широкооберненоланцетні або
видовженоеліптичні, цілокраї, злегка загострені або тупі, зверху майже голі, зелені, зісподу —
ясніші, густо вкриті притисненими
волосками. Квітки двостатеві
неправильні, в пазухах
видовженояйцевидних верхівкових листків,
зібрані кільцями, що утворюють негусту верхівкову
китицю; віночок 5-пелюстковий, метеликовий, жовтий. Плід — видовжено-лінійний біб. Цвіте у червні — липні. Плоди достигають у серпні — вересні.
Поширення. Термопсис ланцетовидний росте в степовій і
лісостеповій зонах Західного і Східного Сибіру та Північного Казахстану і в
горах Тянь-Шаню у солонцюватих степах, по долинах річок і берегах озер та як бур'ян у посівах. Заготівля і зберігання. Для медичних потреб
використовують траву (Herba
Thermopsidis) і насіння (Semen Thermopsidis) термопсису. Траву заготовляють у
період від бутонізації до утворення
перших дрібних плодів, зрізуючи стебла
на висоті 3—5 см від поверхні грунту. Зібрану сировину сушать на сонці, а при несприятливих погодних
умовах — під укриттям. Штучне сушіння (в сушарках) проводять при температурі
50—60°. Насіння заготовляють у серпні — вересні, коли боби легко обламуються. Зібрані боби досушують на сонці, обмолочують, а насіння
одвіюють на віялці або на вітрі. Траву упаковують у тюки, а насіння зсипають у мішки. Зберігають окремо від іншої лікарської сировини. Строк придатності — 2 роки. Термопсис ланцетовидний — дуже отруйна рослина. Заготівлю, сушіння, упаковку та інші
операції треба виконувати в марлевих пов'язках або респіраторах, а після роботи старанно мити
руки і вмивати обличчя.
Хімічний склад. Трава термопсису містить алкалоїди (0,5—3,6 % ) термопсин, гомотермопсин, метилцитизин,
пахікарпін і анагірин, глікозид
термопсиланцин, сапоніни, дубильні речовини, смоли, слиз, аскорбінову кислоту та сліди ефірної
олії. В насінні термопсису є 2—3 % алкалоїдів, серед яких переважає цитизин.
Фармакологічні
властивості і використання. Заслуга запровадження
термопсису в широку медичну практику
належить М. М. Варлакову, який відкрив його відхаркувальні властивості.
Особливо ефективним є застосування
препаратів термопсису при хронічних трахеїтах,
бронхітах і бронхопневмоніях та у випадку катаральних явищ верхніх дихальних
шляхів і ротоглотки. Застосовують термопсис
у вигляді порошку, настою, таблеток і
сухого екстракту, виготовлених з його трави. У великих дозах препарати термопсису
викликають блювання. Трава термопсису входить
до складу таблеток від кашлю (Таbulettae
contra tussim), а сухий екстракт входить
до складу сухої мікстури від кашлю для
дорослих (Mixtura sicca contra tussim
pro adultis). З насіння термопсису
виробляють препарат цититон (див. статтю
Золотий дощ звичайний). Лікарські форми
і застосування. Порошок призначають
дорослим по 0,01—0,05 г 2—3 рази на
день, настій (0,6—1 г сировини на
180—200 мл окропу) — по 1 столовій ложці 3—4 рази на день. Дітям віком до 2 років призначають по
1/2—1 чайній ложці настою з 0,12 г на 100 мл, дітям
старшого віку— по 1 чайній — 1 десертній
ложці настою з 0,2 г
на 100 мл 3—5 раз на день. Найвищі дози
трави термопсису для дорослих: разова - 0,1 г, добова — 0,3 г. Найвищі дози для дітей віком до 6 місяців і від 6 місяців до 1 року: разова — 0,005 г, добова —0,015 г;
віком 2 роки: разова — 0,01 г,
добова - 0,03 г;
віком З—4 роки: разова — 0,015 г, добова — 0,045 г; 5—6 років: разова — 0,02 г, добова — 0,06 г; 7—9 років: разова — 0,025 г, добова — 0,075 г; 10—14 років: разова — 0,03 г, добова— 0,1 г. Екстракт термопсису
сухий (Extractum Thermopsidi siccum)
призначають дорослим по 1 таблетці 2—3 рази на день. Форма випуску: порошок і таблетки по 0,05 г.
|
Исцеление 
Статистика
