Секрет Просвета

ЩАВЕЛЬ КІНСЬКИЙ  шавель конский  Rumex conlertus —  багаторічна трав'яниста рослина  родини гречкових. Стебло пряме,  борозенчасте, до 1,5 м заввишки.  Листки чергові, зісподу, особливо  по жилках, коротко-пухнасті, при  основі з розтрубами, які обгортають основу меживузля; нижні  листки з довгими, зверху жолобчастими черешками, видовженосерцевидні, по краях хвилясті,  верхні — яйцевидно-ланцетні.  Квітки двостатеві, зібрані у верхній частині стебел в густе волотевидне суцвіття. Оцвітина з  шістьох листочків, розміщених у  два кола, зелена, чашовидна;  зовнішні листочки оцвітини трохи менші від половини ширини внутрішніх, внутрішні —  округло-серцевидні, з розвиненим  горбочком в одній частці, на двох  інших горбочки малопомітні.  Плід — тригранний горішок. Цвіте у травні — червні.  

Поширення. Щавель кінський росте по всій території України,  крім Карпат і прикарпатських  районів, по луках, вогкуватих  узліссях, рівчаках.  Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують  корені щавлю (Radix Rumicis conferti), які заготовляють навесні  або восени. Викопані корені обтрушують від землі, звільняють  від стебел, миють у холодній воді,  прив'ялюють на відкритому повітрі, очищають від гнилих і відмерлих частин, розщеплюють, при  необхідності, вподовж і сушать,  розстеливши тонким шаром у затінку.  Штучне сушіння проводять при  температурі 50—60°. Сухих коренів виходить ЗО—35% . Готову сировину зберігають у сухому приміщенні, яке треба провітрювати. Строк придатності — 3 роки.  Аптеками сировина не відпускається.  

Хімічний склад. Корені щавлю  містять 8—12% дубильних речовин пірокатехінової і пірогалової  груп, до 4% похідних антрахінону, у складі яких є хризофанова кислота і емодин, флавоноїд  неподин, ефірну олію, кавову  кислоту, оксалат кальцію (до 9% ),  залізо у формі органічних сполук.  

Фармакологічні властивості і використання. Біологічна дія щавлю  залежить від дози: у великих  дозах він діє як послаблюючий  засіб (наслідок настає через 10—  12 годин), при малих дозах  спостерігається протипоносний  ефект. Галенові препарати щавлю  мають також кровоспинні, глистогінні, холеретичні та холекінетичні властивості. Основними показаннями до призначення препаратів щавлю є коліти, ентеро485  коліти, геморой, тріщини заднього  проходу, глистяна інвазія, гіперполіменорея, кровохаркання,  кровоточиві виразки шлунка тощо. Певний терапевтичний ефект  спостерігається також при гепатохолециститах, холециститах і холангітах. Експериментально та в  умовах клініки доведено ефективність настойки кореня щавлю  при лікуванні гипертонічної хвороби. Використовують щавель і як  зовнішній засіб (роблять полоскання і спринцювання при запальних захворюваннях ротоглотки, піхви і вульви, при білях).  Лікарські форми і застосування.  ВНУТРІШНЬО — відвар {5 г, або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) по третині склянки 2—-3 рази на  день на ЗО хвилин до їди як в'яжучий, закріплюючий, проти глистяний  і кровоспинний засіб або по півсклянки на ніч — як проносне; порошок кореня по 0,25 г 3 рази на день як  в'яжучий засіб, або по 0,5—1 г на ніч —  як послаблююче; настойку (готують на  міцній горілці у співвідношенні 1:10)  по 50—60 крапель 3 рази на день  протягом 2—3 тижнів.  ЗОВНІШНЬО — полоскання відваром  (готують, як у попередньому прописі);  ! столову ложку сировини заливають  1 л окропу, кип'ятять 5 хвилин, проціджують і одержаний у такий спосіб  настій вживають для одного спринцювання.  

ЩАВЕЛЬ АЛЬПІЙСЬКИЙ  щавель альпийский  Rumex alpinus —  багаторічна гірська трав'яниста  рослина родини гречкових. Має  товсте й велике кореневище. Стебло пряме, 50—150 см заввишки.  Листки прості, цілокраї, чергові,  тупі, зісподу по жилках дрібно опушені; нижні — округлояйцевидні, довгочерешкові. Квітки двостатеві, актиноморфні (див.  Актиноморфна квітка), з простою  чашечковидною зеленою оцвітиною, у кільцях, що утворюють  волотевидне суцвіття. Плід — горішок. Цвіте у липні — вересні.  

Поширення. Росте в Карпатах на  полонинах, біля стійбищ худоби,  на переугноєних місцях.  Заготівля і зберігання, хімічний  склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські  форми і застосування — усе так,  як у статті щавель кінський, але  використовують цю рослину лише  в народній медицині.

ЩАВЕЛЬ ВОДЯНИЙ  щавель водяной  fiuraex aquaticus —  багаторічна рівнинна трав'яниста  кореневищна рослина родини  гречкових. Стебло притиснуто-волосисте, 50—150 см заввишки.  Листки прості, цілокраї, чергові,  загострені, голі; нижні — з довгими, трохи жолобкуватими черешками, серцевидно-трикутні. Квітки двостатеві, актиноморфні (див.  статтю Актиноморфна квітка), з  простою чашечковидною зеленою  оцвітиною, в кільцях. Суцвіття  волотевидне, з притиснутими гілками. Плід — горішок. Цвіте у  червні — липні.  

Поширення. Зустрічається зрідка  на Поліссі і в Лісостепу по берегах водойм, на вологих лісових  галявинах, на болотистих луках.  Заготівля і зберігання, хімічний  склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські  форми і застосування — усе так,  як у статті щавель кінський,  але використовують цю рослину лише в народній медицині.  

ЩАВЕЛЬ КУЧЕРЯВИЙ  щавель курчавый  Rumex crispus —  багаторічна трав'яниста рослина  родини гречкових. Має веретеновидно потовщений розгалужений  корінь. Стебло прямостояче, борозенчасте, до 120 см заввишки.  Листки прості, цілокраї, черешкові, чергові; прикореневі та нижні стеблові — видовженоланцетні,  1,5—4 см завширшки, звужені до  основи й верхівки, по краю дуже  хвилясті. Квітки двостатеві, актиноморфні (див. статтю Актиноморфна квітка), з простою чашечковидною зеленою оцвітиною, по  20—30 у густих кільцях, що утворюють довге вузьковолотисте  суцвіття. Плід — горішик. Цвіте  у червні — липні.  

Поширення. Росте по всій території України на луках і узліссях,  на полях і в посівах як бур'ян.  Заготівля і зберігання, хімічний  склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так,  як у статті щавель кінський, але  використовують цю рослину лише  в народній медицині.  

ЩАВЕЛЬ ШПИНАТНИЙ,  англійський шпинат;  щавель шпинатный  Rumex patientla —  багаторічна трав'яниста кореневищна рослина родини гречкових.  Стебло пряме, 80—200 см заввишки. Листки прості, цілокраї, чергові, з жолобкуватими черешками;  нижні — довгочерешковї, яйцевидно-ланцетні. Квітки двостатеві, актиноморфні (див. Актиноморфна квітка), з простою чашечковидною зеленою оцвітиною,  по 10—15 у кільцях, що утворюють  майже безлисте волотевидне су  цвіття. Плід — горішок. Цвіте у  липні — серпні.  

Поширення. Походить з Південної  Європи. Культивують, іноді дичавіє.  Заготівля і зберігання, хімічний  склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські  форми і застосування — усе так,  як у статті щавель кінський,  але використовують цю рослину  лише в народній медицині.