Секрет Просвета

ШОЛОМНИЦЯ БАЙКАЛЬСЬКА  шлемник байкальский  Scutellaria baicalensis —  багаторічна трав'яниста рослина  родини губоцвітих. Має коротке  кореневище, яке переходить у товстий м'ясистий жовтий на зломі  стрижневий корінь. Стебла чотиригранні, 15—35 (50) см заввишки,  розгалужені, злегка опушені. Листки злегка шкірясті, супротивні, сидячі або короткочерешкові, ланцетні, 1,5—4 см завдовжки, загострені, по краю війчасті, зісподу з ледве помітними  чорними крапчастими залозками. Квітки двостатеві, неправильні, поодинокі, пазушні, зібрані на верхівках стебел в  однобокі китицеподібні суцвіття. Чашечка дзвониковидна, волосиста, двогуба; верхня губа при  основі з опукло-ввігнутим поперечним придатком у вигляді гребінця. Віночок двогубий, синій;  верхня губа коротша за спідню.  Плід складається з чотирьох однонасінних горішкоподібних часток.  Цвіте з червня до серпня.  

Поширення. Шоломниця байкальська росте в Приморському краї,  в Читинській та Амурській областях на сухих відкритих, кам'янистих і щебенистих гірських  схилах, рідше — на піщаних степах, по берегах річок. На території України зустрічається в колекційних насадженнях ботанічних садів.  Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують  корені шоломниці (Radix Scutellariae baicalensis). Заготівлю сировини проводять восени, після повного обсіменіння рослин. Викопують лише дорослі, з 5—6 стеблами рослини. Для відновлення  заростей на ділянці, де проводять  заготівлю сировини, треба залишати не менше 2—3 рослин на  кожні 10 м2 площі, а повторну  заготівлю сировини на цій ділянці дозволяється проводити не  раніше як через 10 років. Зібрану сировину обтрушують від землі, звільняють від стебел так, щоб  їх залишки не перевищували 1 см,  миють і, розстеливши тонким шаром у затінку, сушать. Готову  сировину зберігають у сухому  приміщенні, що добре провітрюється.  

Хімічний склад. У корінні шоломниці є флавоноїди (байкалин,  байкалеїн, вогонин), глікозид скутеларин, стероїдні сапоніни (до  7% ), дубильні речовини, ефірна  олія, смоли.  

Фармакологічні властивості і використання. Препарати шоломниці, виготовлені з кореня рослини  у вигляді спиртового екстракту,  мають седативні, гіпотензивні й  протисудомні властивості і не  виявляють скільки-небудь вираженої токсичності. Показаннями до призначення настойки шоломниці є гіпертонічна хвороба 1 і 2-го  ступенів, функціональні розлади  нервової системи з підвищеною  збудливістю, в тому числі при  серцево-судинних неврозах. Є  дані про ефективне лікування  настойкою шоломниці пізніх токсикозів вагітності. У народній  медицині настій коріння шоломниці дають всередину при серцебитті, міокардиті, гострому суглобовому ревматизмі, запаленні  легень, коклюші та при різних  кровотечах.  Лікарські форми і застосування.  ВНУТРІШНЬО — настойку (готують на  70% -ному спирті у співвідношенні  1:5) по 20—30 крапель 2—3 рази на  день; настій (1 столову ложку сировини заливають склянкою окропу, кип'ятять 10 хвилин, проціджують) по  1 столовій ложці 3—4 рази на день.  

ШОЛОМНИЦЯ ЗВИЧАЙНА  шлемник обыкновенный  Scutellaria galericulata —  багаторічна трав'яниста, з повзучим кореневищем рослина родини губоцвітих. Стебла чотиригранні, висхідні, 10—90 см заввишки, прості або розгалужені,  вкриті в нижій частині розсіяними, у верхній — густішими вниз  відігнутими короткими волосками. Листки супротивні, короткочерешкові, яйцевидно- або видовженоланцетні, з неглибокосерцевидною основою і тупувато-загостреною верхівкою, по краю  зарубчасто-пилчасті (набагато вище середини, але не до самої  верхівки), опушені зверху розсіяними короткими, зісподу — густішими і довшими волосками,  приквіткові листки подібні до  стеблових, але дрібніші. Квітки  двостатеві, неправильні, одиничні,  пазушні, повернуті в один бік, у  негустому, переривчастому, китицевидному, невиразно відокремленому від вегетативної частини стебла суцвітті. Чашечка  трубчастодзвониковидна, зовні  густо опушена, всередині гола,  двогуба; верхня губа при основі  з опукловвігнутим поперечним  придатком у вигляді гребінця.  Віночок двогубий, синьо-фіолетовий, з жовтуватою на черевному  боці трубочкою і жовтою плямою  з синіми плямочками на спідній  губі, зовні волосистий; верхня  губа коротша за спідню. Плід  складається з чотирьох однонасінних горішковидних часток.  Цвіте з червня до вересня.  

Поширення. Шоломниця звичайна  росте на заплавних луках, по берегах річок, болотах, вільшняках  по всій території України, крім  Криму.  Заготівля і зберігання. Для медичних потреб заготовляють траву  шоломниці (Herba Scutellariae).  Сировину збирають під час цвітіння рослини й використовують  свіжою або сушать, розкладаючи  тонким шаром на папері чи тканині під укриттям на вільному повітрі або в приміщенні, що добре  провітрюється. Готову сировину  зберітають у добре закритих банках або бляшанках. Рослина неофіцинальна.  Хімічний склад потребує дальшого вивчення. Відомо, що всі  частини рослини містять глікозид  скутеларин.