 СВЕРБІЖНИЦЯ
ПОЛЬОВА короставник полевой Knautia arvensis, синонім — Scabiosa arvensis — багаторічна трав'яниста рослина родини черсакових. Має багатоголове
кореневище, що розвиває восени зимуючу
розетку листків. Стебло борозенчасте,
прямостояче, 20—70 см заввишки, просте або
у верхній частині розгалужене, білувате від короткого опу394 шєння і, крім того, з довшими шорсткими волосками. Листки супротивні, ланцетні, шорстковолосисті;
прикореневі й нижні стеблові листки
черешкові, видовженоланцетні або перистонадрізані, з більшою верхньою часткою, по краях зубчасті, верхні стеблові —
непарноперистороздільні, з цілісними або зубчастими частками, короткочерешкові
або сидячі, рідше листки цілісні. Квітки
двостатеві, неправильні, в приплюснутопівкулястих головках, оточених обгорткою
з ланцетних загострених, по краю
війчастих листочків; чашечка складається
з дрібних неоднакового розміру
чашолистків, розташованих двома кільцями (при основі й на верхівці зав'язі); віночок лійковидний, 4лопатевий
(лопаті видовженояйцевидні, до верхівки трохи звужені), у зовнішніх квіток у
головці крупніший і більш неправильний. Плід — сім'янка. Цвіте з червня до вересня.
Поширення. Свербіжниця польова росте по всій території України,
крім південних районів Херсонської
області й північних районів Кримської
області, на полях, луках і серед чагарників. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків
використовують траву свербіжниці (Herba
Knautiae), яку заготовляють під час цвітіння
рослини. Сушать під укриттям на вільному
повітрі. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Трава свербіжниці містить іридоїди, сапоніни, дубильні й гіркі речовини, каротин (у свіжому
листі до 140 мг% ) та цукри.
Фармакологічні
властивості і використання. Настій трави свербіжниці
сприяє виведенню з організму токсичних продуктів обміну (як тих, що утворюються
під час нормальних метаболічних процесів, так і тих, що утворюються при
хворобливих змінах у різних органах),
виявляє відхаркувальну, антисептичну, протизапальну й дермотонічну дію. Його приймають усередину при кашлі, бронхіті, запаленні сечового міхура, у
випадку хронічних, затяжних алергічних дерматитів, тріщин заднього проходу та
як засіб, що усуває сверблячку. При
зовнішньому застосуванні міцний настій свербіжниці вважається ефективним засобом при різних шкірних захворюваннях,
зокрема при корості. Порошок трави свербіжниці виявляє інсектицидну дію й використовується для знищення бліх. Лікарські
форми і застосування. ВНУТРІШНЬО —
настій трави (4 чайні ложки сировини на
400 мл окропу) по півсклянки 4 рази на
день.
| 
Исцеление 
Статистика
