 СТОКРОТКИ
БАГАТОРІЧНІ маргаритка многолетняя Bellis perennis — багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебла
(квіткові стрілки) прямостоячі, 6—24 см
заввишки, безлисті, всередині
порожнисті, під кошиками потовщені і
густіше, ніж в іншій частині стебла, відстовбурченоволосисті.
Листки в прикореневій розетці
лопатчасто-яйцєвидні, тупі, вгорі зарубчасто-зубчасті або майже цілокраї, до основи раптово звужені в довші за листкову
пластинку черешки, з обох боків вкриті волосками; листкова пластинка з виразною
середньою жилкою та 2—З парами ледве
помітних бокових жилок. Квітки дрібні,
зібрані в кошики; крайові — язичкові,
маточкові, однорядні, білі або рожеві; серединні — трубчасті, двостатеві,
жовті. Плід — сім' янка. Цвіте з квітня
до червня.
Поширення. Стокротки багаторічні ростуть на луках, у гаях, по схилах у лісових та лісостепових районах
України. Як декоративну рослину їх розводять по всій території України. Заготівля і зберігання. Для медичних потреб
використовують траву дикорослих
стокроток (Herba Beliidis perennis), яку
заготовляють в період цвітіння рослини, відокремлюючи стебло від коріння під приземною розеткою листків.
Зібрану траву розкладають тонким шаром на тканині чи папері під укриттям на вільному повітрі або в провітрюваному
приміщенні і сушать. Готову сировину
зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Трава стокроток містить сапоніни, ефірну олію, флавони, глюкозид белідин, смолисті речовини,
слиз, інулін та органічні кислоти
(яблучну, винну, щавлеву).
Фармакологічні
властивості і використання. Препарати стокроток регулюють загальний обмін речовин, діють як
відхаркувальний, протизапальний,
жарознижувальний і кровоспинний засіб, підвищують діурез, сприяють виділенню
жовчі у дванадцятипалу кишку, мають
властивість злегка проносити.
Показаннями до призначення стокроток є катар верхніх дихальних шляхів і
бронхіти з недостатнім відходженням
мокротиння, бронхіальна астма, хвороби печінки, жовчного міхура, нирок і сечового міхура, жовтяниця, хронічні
запори, легеневі й маткові кровотечі,
подагра і ревматизм. При туберкульозі легень потовчену до пилоподібного стану
шкаралупу двох яєць змішують 'з порошком
із трави стокроток у співвідношенні 1 :
1 і випивають з молоком за 2 рази — вранці і ввечері. Використовують стокротки і як зовнішній засіб. Настоєм трави лікують рани, інфекційні ураження шкіри, мастит, виводять
родимки. Застосовують стокротки і в гомеопатії. З молодого листя рослини готують салати, які
позитивно впливають на обмін речовин в організмі людини. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (3 чайні ложки сировини настоюють 3—4 години на склянці
води кімнатної температури, проціджують) по третині склянки 3 рази на день. ЗОВНІШНЬО — компреси, примочки і промивання настоєм (б чайних ложок сировини настоюють 3—4 години на склянці води кімнатної температури, процідж ують); 50 г суміші кори дуба звичайного, листя кропиви дводомної, трави стокроток багаторічних, омели білої, грициків звичайних і гірчака перцевого, взятих у співвідношенні 2:2:2:2:1:1, настоюють 2—3 години на 1
л окропу і використовують для спринцювання при запальних процесах жіночих
статевих органів, для компресів при
маститі, ранах і виразках, ревматизмі й подагрі.
| 
Исцеление 
Статистика
