СОНЯШНИК
ОДНОРІЧНИЙ соняшник звичайний; подсолнечник однолетний Helianthus annuus — однорічна жорсткоопушена рослина родини
айстрових (складноцвітих). Стебло пряме, просте, з боковими пазушними гілками, 1—2,5 м заввишки. Листки чергові, черешкові,
серцевидні, по краю нерівнозарубчасто-зубчасті.
Квітки жовті, у верхівкових пониклих великих
[20—ЗО (70) см у діаметрі] кошиках;
крайові квітки язичкові, неплідні; серединні — трубчасті, двостатеві, плодючі.
Плід — сім'янка. Цвіте у червні — липні.
Поширення. Соняшник однорічний культивують по всій території
України як цінну олійну рослину. Заготівля і зберігання. Для медичних потреб
використовують листя (Folium Helianthi
annui), язичкові квітки (Flores
Helianthi annui) і соняшникову олію
(Oleum Helianthi annui). Листя заготовляють на початку цвітіння рослини, обриваючи руками так, щоб залишки черешків не
перевищували З см. Зібраний матеріал
сушать під укриттям на вільному повітрі або в провітрюваному приміщенні, розкладаючи в
один шар на папері чи тканині або
нанизуючи на шпагат. Язичкові квітки,
які збирають у період повного цвітіння
рослини, рекомендується сушити в затемненому приміщенні, розкладаючи тонким (1—2 см) шаром і час від часу перемішуючи. Сухого листя виходить 20 % ,
сухих квіток — 14 % . Строк придатності
сухих квіток і листя — 2 роки. Олію
добувають із сім'янок.
Хімічний склад. Листя і язичкові квітки соняшника містять бетаїн, холін, арнідіол, фарадіол, флавоноїди
(кверциметрин і глікозид ціанідину),
каротиноїди і пектин. Крім того, у листі
є солантова, янтарна, фумарова і лимонна
кислоти, смолисті речовини (до 3 % ); у
язичкових квітках — сапоніни, фенолкарбонові
кислоти (хлорогенова, неохлорогенова, кавова, саліцилова). Соняшникова олія містить гліцериди олеїнової, пальмітинової,
стеаринової, арахінової та лігноцеринової кислот і каротиноїди.
Фармакологічні
властивості і використання. Соняшникову олію використовують як основу до мазей, пластирів і розтирань, вживають як
жовчогінний засіб при хронічних
захворюваннях печінки і жовчних шляхів
(холецистит, холангіт, холангіогепатит,
калькульозний холецистит). Крім того, вона
входить до складу аерозолю «Лівіан»
(Aerosolum «Livianum»), який
застосовують для лікування опікових ран.
Настойку або настій з язичкових квіток
соняшнику дають усередину як
жарознижувальний і спазмолітичний засіб при
малярії, спазмі бронхів та при шлунково-кишкових
коліках. Як гіркоту для збудження
апетиту, у випадку малярії, грипу і
катару верхніх дихальних шляхів, при
висипах на шкірі й застарілих виразках п'ють настойку з суміші листя і язичкових квіток соняшнику. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настойку квіток (готують на 10 %
-ному спирті у співвідношенні 1:5) по 20 крапель на ложці води 3 рази на день; настій квіток (2 столові ложки сировини на 300 мл окропу, настоюють 2 години) по півсклянки 3
рази на день до їди; настойку з суміші
(порівну) листя і квіток (1 частина
суміші на 5 частин 70 % -ного спирту) по
ЗО—40 крапель на ложці води 3—4 рази на
день; чверть склянки очищеної
соняшникової олії випивають зранку натщесерце і лягають на правий бік, щоб виділилася жовч; столову ложку суміші листя кропиви дводомної, язичкових квіток соняшнику однорічного, трави бобівника трилистого і
коріння солодки голої, взятих у
співвідношенні 5:5: 10:3, настоюють ЗО хвилин на склянці окропу і п'ють по 1 склянці 3 рази на день при малярії; столову ложку суміші трави золототисячника малого і полину гіркого, квіток соняшнику однорічного і нагідок лікарських, взятих у співвідношенні
10:3:5:2, настоюють 10 хвилин на склянці
окропу і п'ють по 2 склянки на день при
малярії.
|