 СОКИРКИ
ПОЛЬОВІ, заячі вушка, рогаті волошки; живокость полевая Consolida regalis, синоніми: С. arvensis, С. segetum, Delphinium consolida
— однорічна трав'яниста рослина родини
жовтецевих. Стебло прямостояче, розчепірєно-розгалужене, короткопритиснутоопушене, 20— 60
см заввишки. Листки чергові, багаторазово розсічені на лінійні загострені частки; нижні — черешкові, верхні —
сидячі. Квітки неправильні, з простою
п'ятичленною яскраво-фіолетовою, рожевою або білою оцвітиною, зібрані в негусті
китиці, що утворюють волотевидне суцвіття; верхній листочок оцвітини при основі видовжений у шпорку. Плід — листянка. Цвіте у червні — серпні.
Поширення. Сокирки польові ростуть по всій території України як бур'ян у посівах, біля доріг, у лісосмугах. Заготівля 1 зберігання. Для виготовлення ліків
використовують траву (Herba Consolidae
arvensis), квітки (Flores Calcatrippae)
і насіння (Semen Consolidae, син. Semen
Calcatrippae). Траву і квітки збирають під час цвітіння рослини. Сушать їх під наметом або в приміщенні, яке добре провітрюється. Сухої трави виходить 25 % ,
квіток — 15 % . Насіння заготовляють,
коли воно перебуває в стадії воскової стиглості: траву зв'язують у снопики, сушать і обмолочують. Насіння віють і досушують.
Сухого насіння виходить 90 % . Готову сировину зберігають у сухих темних
приміщеннях. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Трава містить алкалоїд
калькатрипін, флавоноїди (кверцетин, кемпферол, ізорамнетин). У квітках є
алкалоїди калькатрипін, магнофлорин,
делькозин, антоціановий глікозид дельфіній,
флавоноїди, маніт, аконітова кислота, пігменти. Насіння містить до 1 % алкалоїдів (дельсонін,
делькозин, лікоктонін, консолідин), жирну олію (до 28%).
Фармакологічні
властивості і використання. Трава сокирок польових виявляє
сечогінну дію, квітки — протизапальну та відхаркувальну, насіння —
інсектицидну. Рослина отруйна, особливо
насіння. Алкалоїди її виявляють курареподібну дію, тобто паралізують дихальний центр і впливають на роботу серця. Проте в цілому сировина малотоксична, про що свідчить широке її використання в народній медицині: від головного болю, при
циститі, дисменореї, кон'юнктивіті, від
глистів, зубного болю, гіпертонії, при
запаленнях легень і плевриті,
захворюваннях шкіри і як кровоспинний
засіб. У науковій медицині рослина сама по собі не вживається, але входить до складу сечогінного збору Hermes № 7 (ФРН) та послаблюючого Midro
(Австрія), які аптеками в СРСР не відпускаються. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (20 г сировини на 1 л окропу, настоюють 1 годину) по 1 склянці 3 рази на день до їди. ЗОВНІШНЬО — настій квіток (10 г сировини на 0,5 л окропу, настоювати 15 хвилин) для примочок при гнійному запаленні
очей: мазь (порошок насіння змішують зі
смальцем у співвідношенні 1:10) від корости (натирати тричі на день по 5 хвилин).
| 
Исцеление 
Статистика
