Секрет Просвета

СМОВДЬ ГІРСЬКА,  заяча рутка, морква гадюча;  горичник горный  Peucedanum oreoselinum, синонім — Athamantha oreoselinum —  багаторічна трав'яниста з приємним запахом рослина родини  селерових (зонтичних). Стебло  щільне, циліндричне, борозенчасте, трохи розгалужене, ЗО—  100 см заввишки. Листки чергові,  з обох боків зелені, колінчасто  відігнуті вниз; прикореневі —  тричіперисторозсічені, з яйцевидно-ланцетними перистонадрізаними сегментами на черешечках {черешок листка і його  розгалуження зигзагоподібно зігнуті й розчепірені); верхні —  сидячі, з слабкорозвиненою перистою пластинкою. Квітки дрібні, двостатеві, у складних 20—  30-променевих зонтиках, біля основи яких є обгортка з 9—13  ланцетних, тонко загострених,  по краю плівчастих листочків,  а біля основи зонтичків — обгорточки з 7—9 ланцетно-шиловидних листочків; зубці чашечки короткі, часто непомітні; пелюстки білі, широкояйцевидні,  на верхівці виїмчасті. Плід —  округла двосім'янка, 4—5,5 мм  завширшки. Цвіте у червні—  липні.  

Поширення. Смовдь гірська росте на Поліссі і в Лісостепу  (у хвойних і мішаних лісах,  на пісках) і зрідка в Лівобережному Степу (на других терасах  річок).  Заготівля і зберігання. Для лікарських потреб використовують  траву (Herba Oreoselini) і корені (Radix Oreoselini). Траву  збирають протягом усього вегетаційного періоду, сушать у затінку на решетах. Корені копають після визрівання насіння  або навесні — до початку вегетації. Сушать при температурі,  не вищій за 30°. Сухої трави  виходить 25 % , коренів — 16 % .  Рослини неофіцинальна.  

Хімічний склад. Трава рослини  містить флавоноїди (кемпферол,  кверцетин, лютеолін, апігенін),  похідні кумарину (пеуцеданін,  атамантин), валеріанову кислоту, ефірну олію, у складі якої  є лимонен і сабінен. Хімічний  склад коренів близький до хімічного складу надземної частини рослини.  

Фармакологічні властивості і використання. Смовдь гірська виявляє сечогінну, потогінну і седативну дію. У народній медицині рослину використовували  при болях у шлунку, в відварі  її купали полохливих дітей, рекомендували як допоміжний засіб при венеричних хворобах. У  гомеопатії використовують препарати з свіжої рослини.  Лікарські форми і застосування.  ВНУТРІШНЬО — відвар (5 г трави або  коріння на 200 мл окропу, варити  5 хвилин) по 1 столовій ложці 4—  5 раз на день при недостатньому  виділенні травних соків і при кишкових коліках, а також як допоміжний засіб при уролітіазі.  

СМОВДЬ КРИМСЬКА  горичник крымский  Peucedanum tauricum —  багаторічна трав'яниста рослина  родини селерових (зонтичних).  Стебла часто численні, циліндричні, колінчастопокривлені, 40—  80 см заввишки, у верхній частині трохи гілчасті. Прикореневі  й нижні стеблові листка багаторазово трійчасторозсічені, з кінцевими частками лінійними, шорсткими, 1,5—4 см завдовжки.  Квітки дрібні, двостатеві, у складних 17—21-променевих зонтиках,  біля основи яких є обгортка з  трьох зміщених на один бік лінійно-шиловидних листочків, що  рано опадають, а біля основи  зонтичків — обгорточки з 5—6 лінійно-нитковидних тонко загострених листочків; зубці чашечки  дуже короткі; пелюстки світложовті, широкояйцевидні, без виїмки на верхівці. Плід —еліптична двосім'янка, близько 4—5 мм  завдовжки. Цвіте у липні-серпні.  В період плодоношення рослини  стебла, листкові піхви, зонтики  і плоди часто набувають фіолетового забарвлення.  

Поширення. Смовдь кримська  росте в Гірському та Південному Криму на сухих кам'янистих схилах.  Заготівля і зберігання.  Див. у статті Смовдь руська.  

Хімічний склад. У корінні рослини є ефірна олія і фурокумарин пеуцеданін.  

Фармакологічні властивості і використання. У народній медицині відвар коріння смовді кримської вживають від кашлю, головного болю, при епілепсії та  як засіб, що покращує травлення. Цим же відваром промивають гнійні рани, полощуть рот  при зубному болі і неприємному запаху з рота.  Лікарські форми і застосування.  ВНУТРІШНЬО —відвар коріння (10 г  сировини на 1 л окропу) по 1 столовій ложці 4—5 раз на день.  

СМОВДЬ РУСЬКА  смовдь лікарська;  горичник русский  Peucedanum ruthenicum, синоніми: P. officinale, P. besserianum —  багаторічна трав'яниста рослина  родини селерових (зонтичних).  Стебло щільне, циліндричне,  дрібноборозенчасте, 60—120 см  заввишки, малолисте, у верхній  частині розгалужене. Прикореневі  й нижні стеблові листки багаторазово трійчасті або трійчастоперисті; середні листки дрібніші,  менш складні; верхні — без пластинки, у вигляді піхов. Квітки  дрібні, двостатеві, у складних 10—  20-променевих зонтиках, з малолистою спадною обгорткою або  без неї; зубці чашечки короткі,  часто непомітні; пелюстки світложовті, широкояйцевидні, на верхівці виїмчасті. Плід — видовженооберненояйцевидна двосім'янка, 6—8 мм завдовжки. Цвіте  у червні — липні.  

Поширення. Смовдь руська росте  на півдні Лісостепу і в Степу на  схилах ярів і річкових долин, на  солонцях, серед кущів, на лісових  галявинах, уздовж доріг.  Заготівля і зберігання. Для лікарських потреб заготовляють  коріння рослини (Radix Peucedani ruthenici), яке копають одразу після визрівання насіння або  рано навесні. Після попереднього  пров'ялювання на відкритому повітрі коріння досушують на горищі або в сушарці при температурі,  не вищій за 30°. Сухої сировини  виходить 16 % . Строк придатності — 2 роки. Рослина неофіцинальна.  

Хімічний склад. У корінні рослини  є флавоноїди, ефірна олія, фурокумарин пеуцеданін.  

Фармакологічні властивості і використання. З коріння смовді  руської виробляли препарат пеу  цеданін, який використовували в  комплексному лікуванні злоякісних новоутворень. Останнім ча  сом препарат знято з виробництва. У народній медицині настойку  або відвар коріння рослиь і застосовують як болетамувальний,  протипростудний та відхаркувальний засіб.  Лікарські форми і застосування.  ВНУТРІШНЬО -- відвар (20 г коріння  на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці  3 рази на день; настойку (25 г коріння на 100 г спирту по 25 капель  3 рази на день.