 СМОРОДИНА
ЧОРНА смородина чёрная Ribes nigrum — невелика (0,6—1,3 м заввишки) багаторічна кущова рослина родини
ломикаменевих з характерним, дещо неприємним запахом. Листки черешкові, чергові, 3 — 5-лопатеві, по краю зарубчастозубчасті, зверху
голі, зісподу — 3 жовтими залозками.
Квітки двостатеві, правильні,
дзвониковидні лілувато- або рожево-сірі, у пониклих 5—10-квіткових китицях. Плід —
куляста чорна ягода. Цвіте у травні — червні. Плоди достигають у липні.
Поширення. Смородина чорна в дикому стані на Україні росте в Карпатах, на Прикарпатті, Поліссі та в
Лісостепу коло струмків і річок, у лісах та між чагарниками (на вологих місцях). Введена в культуру і є родоначальником
культурних сортів, яких тепер
налічується понад 100. Заготівля і зберігання. З лікарською метою
використовують листя (Folia Ribis nigri), рідше бруньки (Gemmae Ribis nigri), та ягоди (Fructus Ribis nigri). Бруньки збирають зимою та рано навесні, листя — влітку (червень— липень),
ягоди — під час повної стиглості. Листя
і бруньки сушать при температурі 35—40°,
плоди споживають свіжими або сушать (починають від 35° і поступово доводять
до 65 °, не допускаючи пересушування). Сухої сировини виходить: бруньок — 20%, листя 16%, ягід— 14%. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. У листі є дубильні речовини, до 0,75 % ефірної олії
(містить цимол, сабінен), флавоноїди
(кверцетин, ізокверцетин, кемпферол, рутин), фітостерол, пентозани, органічні
кислоти, мінеральні солі, вітамін С та
фермент емульсин. Бруньки мають хімічний
склад, близький до хімічного складу
листя. Ягоди містять до 16 % інвертних
цукрів і сахарози, жирну олію, пігменти ціанідин і дельфінідин, близько 4 % органічних кислот (яблучна, винна, лимонна), пектини (0,2— 0,8 % ), емульсин, вітаміни С (120— 400 мг % ), К, Р, каротин, вітаміни групи В та мінеральні солі (бор, йод). 1065
Фармакологічні
властивості і використання. Всі види сировини мають сечогінні, потогінні, в'яжучі й
тонізуючі властивості. Використовують їх
як допоміжний засіб при ревматизмі, подагрі, артритах, гастриті, склерозі судин, при
отосклерозі, уролітіазі, діареях,
мігрені, простуді, коклюші, ангіні та при тонзиліті. Рослина використовується
переважно в зборах. Свіжі або сушені
ягоди корисно вживати при гіпохромній анемії, пародонтозі, захворюваннях
шлунково-кишкового тракту, гломерулонефриті,
¦ порушеннях ритму серцевої діяльності,
при кардіоневрозах, геморагічному васкуліті, простудних та інфекційних
захворюваннях. Лікарські форми і
застосування. ВНУТРІШНЬО — настій листя
(50 г сировини на 1 л окропу, настояти 4 години в закритій посудині) по півсклянки 4—5 раз на день при запаленні сечового міхура; настій на вині (20 свіжих листків на 1 л білого вина настояти 2 тижні) по 100 г до їди при гіпоацидному гастриті; 2 чайні ложки суміші (порівну) листя смородини чорної,
листя чорниці звичайної, малини і берези
бородавчастої заварюють склянкою окропу і п'ють як чай по 1 склянці зранку і ввечері як
загальнозміцнюючий засіб після перенесеної тяжкої хвороби та при весняній слабості.
|
Исцеление 
Статистика
