 СКУМПІЯ
ЗВИЧАЙНА, жовтниця, парикове дерево, рай-дерево, шевське дерево; скумпия кожевенная Cotinus coggygria, синонім — Rhus cotinus — кущ або невелике (2—3 м заввишки) дерево
родини сумахових. Листки чергові, прості, оберненояйцевидні або еліптичні,
цілокраї, зверху темно - зелені, зісподу
— сизуваті, з характерним запахом. Квітки дрібні, зеленуваті, зібрані в розлогі
волоті (більшу частину суцвіття
становлять недорозвинені квітки, квітконіжки
яких після цвітіння видовжуються до
15—ЗО мм і покриваються довгими червонуватими або зеленуватими волосками). Плід
— зеленувата, згодом чорнувата кістянка.
Цвіте у червні—липні.
Поширення. Скумпія звичайна трапляється в Лісостепу й Степу розсіяно, по
всьому Гірському Криму й здебільшого в
передгір'ях; на сухих кам'янистих схилах, вапнякових або крейдяних відслоненнях, у лісах, рідко на
приморських пісках. Рослину вирощують як декоративний кущ, а також у
полезахисних лісонасадженнях. Заготівля
і зберігання. Для виготовлення ліків використовують листя (Folium Cotini
coggygriae), заготівлю якого проводять у період від початку цвітіння рослини до утворення плодів. Збирають великі, добре розвинуті листки без черешків. Сушать їх на вільному повітрі у затінку або на сонці, розстеливши тонким
шаром, чи в сушарці при температурі 40—50°. При сушінні треба уникати зволоження сировини
(роса, дощ), бо вміст танінів від цього
швидко зменшується. Сухої сировини
виходить 33 % . Зберігають її в сухому приміщенні без доступу світла. Строк придатності — 2 роки. Аптеки
сировину не відпускають, її використовують для промислового виробництва таніну, а на його
основі — препаратів тенсал і танальбін (Див. статтю Сумах дубильний).
Хімічний склад. Листя скумпії містить
галотанін (до 25%), елагову й вільну галову кислоти, флавоноїди (кверцетин, фустин, фізетин, мерицитрин), силіцієву кислоту, метиловий ефір галової кислоти,
галактозид, глікозидні сполуки та ефірну олію (0,1—0,2%). До складу ефірної олії входять камфен, мірцен, лимонен, а-пінен, ліналоол, 1-терпінеол та
флавон мірицетин.
Фармакологічні
властивості і використання. Скумпія звичайна має в'яжучі, протизапальні й антисептичні
властивості. Використовують її переважно як зовнішній засіб: для промивання гнійних ран, при зубному болі й запаленні ясен, вуграх, інфекційних тріщинах
куточків рота, відмороженнях,
дисгідрозі, гіпергідрозі, гноячкових висипах, виразці гомілки, геморої та при білях у жінок. Усередину скумпію прописують
при діареї, дизентерії та як протиотруту при отруєнні алкалоїдами й солями важких металів. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар листя (1 столова ложка
сировини на 0,5 л
окропу, кип'ятити 5 хвилин) по
півсклянки 4 рази на день до їди як
протипроносний засіб. ЗОВНІШНЬО — настій
листя (100 г
сировини на 1 л окропу, настоюють до охолодження) для промивання, полоскань, компресів і спринцювань.
| 
Исцеление 
Статистика
