 СКОРЗОНЕРА
НИЗЬКА козелец приземистый Scorzonera humilis — багаторічна трав'яниста клочкасто-павутиниста
рослина родини айстрових
(складноцвітих). Стебло 5—50 см заввишки, просте або трохи розгалужене, при основі вкрите
рудими піхвами відмерлих листків. Прикореневі листки довгочерешкові, еліптичні,
видовженоланцетні або лінійно-ланцетні, загострені, цілокраї; стеблові (їх 2—3)
— зменшені, сидячі. Квітки язичкові, золотисто-жовті,
вдвоє довші за обгортку, в кошиках на
кінцях стебла і гілок. Плід — сім'янка. Цвіте у травні—червні.
Поширення. Скорзонера низька росте у світлих лісах, на лісових галявинах,
на луках у Лісостепу (переважно в західній частині) та на Поліссі. Заготівля і зберігання. З лікувальною метою
використовують сушене коріння рослини,
яке заготовляють восени або рано навесні. Сушать сировину під укриттям на вільному повітрі або в теплому приміщенні, яке добре провітрюється. Рослина неофіцинальна.
Фармакологічні
властивості і використання. У народній медицині
скорзонеру низьку використовують як засіб, що має діуретичні, жовчогінні, послаблюючі,
потогінні, седативні й ранозагоювальні властивості. Відвар коріння вважається
добрим засобом від кашлю, ядухи та інших хвороб дихальних органів, від
захворювань печінки, запорів і подагри.
Крім того, відвар коріння давали
всередину як засіб, що знімає інтоксикацію, спричинену укусами гадюк. Лікарські
форми і застосування. ВНУТРІШНЬО —
відвар коріння (1 столову ложку сировини варять 10 хвилин у склянці окропу,
настоюють 2 години, проціджують) по 1
столовій ложці 3—4 рази на день.
| 
Исцеление 
Статистика
