СИВЕРСІЯ
ГІРСЬКА, чоловіча підойма; сиверсия горная Sieversia montana, синонім — Geum montanum — багаторічна трав'яниста рослина родини розових. Має циліндричне, потовщене,
густо вкрите лусками решток листків кореневище. Стебло волосисте, 5—15 см заввишки. Листки
черешкові, в прикореневій розетці, переривчастоперисті, з великою кінцевою часткою; стеблові—дрібні, цілі або трилопатеві. Квітки правильні, двостатеві,
5-пелюсткові, жовті, одиничні, розміщені на верхівці стебла. Цвіте у травні— липні.
Поширення. Зустрічається в Карпатах на субальпійських і
альпійських луках. Заготівля і
зберігання. Використовують корені, зібрані восени, їх миють і сушать на сонці, а при поганій погоді — в протопленому, добре провітрюваному
приміщенні. Зберігають у сухому місці.
Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Корені містять дубильні речовини, флавоноїди, сапоніни, летку олію та смоли.
Фармакологічні
властивості і використання. Відвар коренів вживають
при шлунково-кишкових захворюваннях
(проносах, гаст396 риті) після 3-денного
голодування, при виразковій хворобі шлунка
і дванадцятипалої кишки, при гострих і
хронічних холециститах, циститах і цистопієлітах, при мено-олігореї та геморої.
Як зовнішній засіб відвар використовують
для полоскань при пародонтозі,
гінгівітах і стоматитах та для компресів при геморої. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар коріння (1 столова ложка
сировини на 200 мл окропу, кип'ятять 5
хв) по півсклянки тричі на день. ЗОВНІШНЬО — відвар коріння для полоскань і
компресів.
|