 СИНЮХА
ГОЛУБА синюха голубая Polemonium coeruleum — багаторічна трав'яниста рослина родини синюхових. Стебло прямостояче, 40—100
см заввишки. Листки чергові, черешкові
(лише верхні майже сидячі),
непарноперисті; листочки (їх 17—21) яйцевидноланцетні
або видовженоланцетні, при основі закруглені, на верхівці — загострені. Квітки двостатеві, правильні, зібрані
верхівковими волотевидними суцвіттями; віночок голубий або темно-голубий, дзвониковидно-колесовидний,
з коротенькою трубочкою, частки його
закруг лені, майже вдвоє довші за
трубочку. Плід — коробочка. Цвіте з
червня до серпня.
Поширення. Синюха голуба росте на вологих луках, по чагарниках
і на лісових галявинах у лісових
районах, у Лісостепу, крім Покуття і
Поділля, в північно-східній частині Степу. Заготівля і зберігання. Для медичних потреб
використовують кореневище з коренями
синюхи (Rhizoma cum radicibus
Polemonii), які заготовляють восени або
навесні в період утворення стебел.
Викопують лише молоді рослини. Для
відновлення заростей на ділянці, де заготовляють сировину, треба залишати 15—20 % рослин, насамперед старих, які дають
сировину низької якості. На плантаціях
рослини виорюють плугом у перший або в другий рік культури. З зібраної сировини
обтрушують землю, звільняють її від стебел (залишки стебел не повинні перевищувати 1 см), розрізують уздовж на 2—4 частини, очищають від гнилих
частин і швидко миють у холодній
проточній воді. Сушити сировину можна на сонці, під укриттям або в сушарці при температурі 50— 60°. Сухої сировини виходить 19—20 % . Зберігають у сухому прохолодному приміщенні. Строк придатності — 3 роки.
Хімічний склад. Кореневища з коренями
синюхи містять тритерпенові сапоніни (20—30%), смолисті речовини, органічні кислоти, ефірну
олію (сліди), жири та крохмаль.
Фармакологічні
властивості і використання. Галенові препарати синюхи голубої збільшують кількість
харкотиння, полегшують відхаркування,
зменшують катаральні явища, заспокійливо діють на центральну нервову систему, підвищують зсідання крові. За ефективністю відхаркувальної дії синюха не поступається перед сенегою, а за ефективністю седативної дії
перевищує валеріану лікарську і собачу кропиву звичайну у 8—10 раз. Застосування препаратів
синюхи, як відхаркувального засобу,
показане при хронічних і гострих бронхітах,
при крупозній пневмонії в стадії лізису та при туберкульозі легень, що супроводиться болісним
кашлем. Як седативний і протисудомний
засіб синюху вживають при безсонні, нервово-психічних потрясіннях, епілепсії й
тетанії. В поєднанні з сухоцвітом багновим застосування синюхи показане і дає добрий терапевтичний ефект при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій із кореневищ з коренями (6 г, або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 3—5 раз на день через 2 години після їди. При виразковій
хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки за півтори години до іди вживають усередину настій трави сухоцвіту багнового (10 г сировини на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці тричі на день, а через 2 години після їди — настій кореневищ з коренями синюхи
(готують, як у попередньому прописі) також по 1 столовій ложці тричі на день
(курс лікування — 3 тижні).
| 
Исцеление 
Статистика
