 СІДАЧ
КОНОПЛЕВИЙ, давник, кінська грива,
конопельник, коноплі водяні, коноплі собачі; посконник обыкновенный Eupatorium cannabinum — багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебло
прямостояче, просте або на верхівці розгалужене, коричнево-кармінове, 50—170 см заввишки. Листки супротивні, короткочерешкові
(верхні — сидячі), трохи пухнасті, глибокорозсічені на 3—-5 ланцетних,
загострених, по краю нерівн-овеликозубчастих часток; верхні — цілокраї. Квітки двостатеві, з медовим
запахом, у дрібних (б мм завдовжки і 2 мм завширшки) 4—7-квіткових численних кошиках, що утворюють
густе щитковидно-волотевидне суцвіття; віночок трубчастий, ліловий,
брудно-рожевий або майже білий. Плід —
сім'янка. Цвіте у червні — серпні.
Поширення. Сідач коноплевий росте майже по всій території України на берегах річок і водойм, у вологих
лісах і чагарниках. Заготівля і
зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву fHerba Eupatorii
cannabini, синонім — Herba Cannabis aquaticae)
та коріння (Radix Eupatorii cannabini), рідше — листя (Folia Eupatorii cannabini). Траву (верхівки
рослини завдовжки ЗО см) і листя
збирають в період цвітіння рослини.
Сушать під наметом або в приміщеннях,
які добре провітрюються. Сухої трави виходить 25 % . Коріння заготовляють восени
або рано навесні. Готову сировину зберігають у сухому місці. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Трава рослини містить
сесквітерпеновий лактон еупаторіопікрин,
еупарин, о-лакгуцерол, 1-інозит, ефірну олію (до 0,3 % ), рутин, гіперозид, дубильні
речовини, сапоніни, вітамін С, смолу, холін, інулін, астрагалін, ізокверцитрин, кумарову й ферулову
кислоти та ароматичні оксикислоти
(кавова, хлорогенова, ізохлорогенова). В корінні є ефірна олія, еуперин та вуглеводи, серед яких є інулін.
Фармакологічні
властивості і використання. Сідач коноплевий виявляє жовчогінну, послаблюючу, сечогінну,
потогінну, холеретичну та ранозагоювальну дію, знижує артеріальний тиск і вміст холестерину в крові та збуджує апетит. Жовчогінну дію рослини підтверджено експериментально. Вважається також, що рослина є добрим кровоочисним і стимулюючим обмін
речовин засобом. Лікарські форми і
застосування. ВНУТРІШНЬО — настій листя
(25 г сировини на 1 л окропу, настояти 10 хвилин) по 1 склянці зранку натщесерце і ввечері перед сном для прискорення видужування після тяжкої
хвороби; настій трави (З столові ложки
сировини на 600 мл окропу, настоюють
ніч) по 1 склянці три рази на день до
їди при гіпертонії, підвищеному вмісту холестерину в крові (холестеринемії) та як жовчогінний
засіб при схильності до запорів; відвар коріння (60 г сировини на 1
л окропу, варити 10 хвилин) п'ють по одній склянці зранку до їди при гіпертонії і холестеринемії; настій коріння на вині (40 г свіжого коріння подрібнити, підсушити, залити 1
л червоного вина, настояти 12 годин, процідити) по 50 г після обіду протягом трьох тижнів як засіб, що знижує вміст холестерину у крові; порошок з коріння приймають по 5 г у невеликій кількості
кип'яченої води перед сном як
жовчогінний і послаблюючий засіб. ЗОВНІШНЬО
— свіже потовчене до стану кашки листя застосовують у вигляді компресів при розширенні капілярів носа і щік (процедуру повторюють через день).
| 
Исцеление 
Статистика
