 САРОТАМНУС ВІНИКОВИЙ жарновєц метельчатый Sarothamnus scoparius — невеликий (0,5—2 м заввишки) кущ родини бобових. Гілки ребристогранчасті, прутовидні, голі, зеленкуваті, в молодому віці опушені, дорослі
гілки майже безлисті. Листки дуже редуковані. Нижні листки трійчасті, на коротких (10—15 мм)
розсіяноволохатоволосистих черешках, з видовженооберненояйцевидних цілокраїх
листочків, 5— 15 мм
завдовжки, зісподу розсіянопритисненопухнатих, зверху — голих або майже голих; верхні листки прості, майже сидячі. Квітки двостатеві,
неправильні, одиничні в пазухах листків,
розміщені переважно в нижній частині гілок, на квітконіжках, більших за покривні листки;
віночок ясно-жовтий, метеликовидний.
Плід — біб. Цвіте у травні—червні.
Поширення. Саротамнус віниковий росте в лісових і лісостепових
районах країни по хвойних, мішаних і широколистяних лісах. Заготівля
і зберігання. Для виготовлення ліків використовують молоді пагони з квітками і листям (Herba Sarothamni scoрагіі, синонім —
Herba фагШ scoparii). Сушать сировину в затінку на вільному повітрі або в теплому приміщенні з доброю вентиляцією. Зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Трава саротамнуса містить алкалоїди спартеїн і геністеїн, флавон скопарин (у квітках), смолисті й інші речовини.
Фармакологічні
властивості і використання. Алкалоїд спартеїн діє на серце подібно до хініну (сповільнює й регулює серцеві скорочення, не впливаючи на кров'яний тиск і
кровоносні судини). Вживання настою трави
саротамнуса показане при тахікардії й
аритміях, при базедовій хворобі, атеросклерозі, водянці серця (як слабий сечогінний засіб) та при хворобах нирок. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — половину чайної ложки трави
заливають склянкою окропу, настоюють до
охолодження і випивають протягом доби рівними порціями. Саротамнус віниковий
містить сильнодіючі речовини, тому
застосовувати його треба лише з дозволу і під наглядом лікаря.
| 
Исцеление 
Статистика
