 САМШИТ
ВІЧНОЗЕЛЕНИЙ самшит вечнозелёный Baxus sempervirens — невеликий (до 1 м заввишки) вічнозелений кущ
родини самшитових. Листки супротивні,
цілокраї, шкірясті, короткочерешкові, від яйцевидних до видовженоеліптичних, на
верхівці тупі, іноді трохи виїмчасті,
зверху темнозелені, зісподу ясніші. Квітки дрібні, одностатеві, однодомні, чотиричленні, з простою правильною оцвітиною,
зеленавожовті, зібрані пучками в пазухах листків; численні чоловічі квітки зібрані в нижній частині пучка, жіночі (1, рідше 2—3) — на його верхівці. Плід — куляста коробочка. Цвіте (на
півдні) у березні—квітні.
Поширення. Самшит вічнозелений походить з Середземномор'я. На території України його вирощують у садах і
парках як декоративну рослину. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків
використовують свіже або сушене листя
самшиту (Folia Buxi sempervirentis), яке
заготовляють навесні і влітку. Сушать сировину в затінку. Штучне сушіння
проводять при температурі, не вищій за 45°. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Листя самшиту містить
алкалоїди (буксин та ін.), ефірну олію,
дубильні речовини.
Фармакологічні властивості і
використання. Препарати самшиту виявляють гіпотензивну, жарознижувальну,
антибактеріальну, сечогінну і жовчогінну
дію. Найчастіше настій листя дають усередину при підвищеній температурі й
запаленні жовчних і сечових шляхів. Як
зовнішній засіб самшит використовують
при облисінні й себореї голови. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО—настій (половину чайної ложки
сушеного листя на склянку окропу) по
третині склянки 3 рази на день. ЗОВНІШНЬО —50 г свіжого листя настоюють 2 тижні на 0,5 л 45 % -ного спирту й використовують для втирання у волосисту частину голови; НО г суміші листя самшиту і трави чебрецю плазкого, взятих у співвідношенні 5:6, настоюють 2 тижні на 1 л 60 % -ного спирту й
використовують для втирання у волосисту частину голови. Самшит містить сильнодіючі речовини і потребує обережності при використанні його.
Передозування небезпечне!
| 
Исцеление 
Статистика
