РУТВИЦЯ
МАЛА василистник малый Thalictrum minus — багаторічна трав'яниста гола рослина родини
жовтецевих. Стебло прямостояче або
висхідне, розгалужене, 50—100 см заввишки. Листки чергові, черешкові, широкотрикутні,
3—4-перисті, з округло-яйцевидними
спереду трилопатевими чи
тричінадрізаними листочками. Квітки правильні, двостатеві, пониклі, зібрані в
розлогу волоть; оцвітина проста,
чашечковидна, з 4 яйцевидних, зеленавих листочків; нитки тичинок тоненькі,
жовтаві. Плоди — сидячі яйцевидні
ребристі сім'янки. Цвіте у червні — липні.
Поширення. Рутвиця мала росте по всій території України (переважно в
Лісостепу і на півночі Степу) на узліссях і на лісових галявинах, степових
луках, трав'янистих схилах та серед чагарників. Заготівля і зберігання. Для медичних потреб
заготовляють траву рутвиці (Herba Thalictri minoris), зрізуючи під час цвітіння
рослини верхівки стебел завдовжки ЗО—35
см. Зібрану сировину зв'язують у невеликі пучки й розвішують для сушіння в затінку на протязі
або в провітрюваному приміщенні. Зберігають окремо від іншої сировини,
дотримуючись правил зберігання отруйних рослин. Строк придатності —3 роки. Аптеки сировину не
відпускають.
Хімічний склад. Надземна частина рослини містить сапоніни (3,1%), до 1,1% алкалоїдів (тальмін,
тальмідин, тальметин, 0-метилтальметин, талактамін, дегідроталікмін,
талікмінін, р-алокриптопін, р-хлорметилат 1-канадину, берберин), ціаногенні сполуки, дубильні речовини, флавоноїди (1,64%), вищі аліфатичні вуглеводні та
аскорбінову кислоту.
Фармакологічні властивості і
використання. Трава рутвиці малої входить до складу суміші Здренко, яку
застосовують в онкологічній практиці як симптоматичний засіб. У народній
медицині рослина відома своїми
болетамувальними, сечогінними, відхаркувальними, седативними, гіпотензивними,
кровоспинними, протизапальними й
антисептичними властивостями. Настій трави дають всередину від кашлю (при туберкульозі легень та інших
захворюваннях органів дихання), при простудних захворюваннях (як жарознижуючий засіб), захворюваннях травного каналу (пронос, запор), хворобах печінки і
жовчних шляхів, при набряках різного
походження, затримці сечовиділення і при нирковокам'яній хворобі, при різних
кровотечах, при ревматизмі та болісних
менструаціях, у випадку епілепсії, розладу нервової системи, при безсонні,
гіпертонічній хворобі й стенокардії. Як зовнішній засіб рутвицю застосовують для лікування запрілості між
пальцями стоп, гнійних ран та інших
захворювань шкіри. В гомеопатії рослину застосовують
при болісних менструаціях і як засіб, що покращує зір. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 чайна ложка сировини на 200 мл окропу) по півсклянки 2—3 рази на день. ЗОВНІШНЬО — обмивання настоєм (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу); товчене листя прикладають до ураженої ділянки шкіри.
РУТВИЦЯ ОРЛИКОЛИСТА, чортова м'ята; василистник водосборолистный Thalictrum aquilegiiolium — багаторічна трав'яниста гола
рослина родини жовтецевих. Стебло прямостояче, розгалужене, 50— 100
см заввишки. Листки чергові, з плівчастими прилистками і довгими жолобчастими черешками, трикутні,
2—3-перисті, з оберненояйцевидними,
спереду зарубчасто-лопатевими сидячими або короткочерешковими листочками. Квітки
правильні, двостатеві, на ніжках, зібрані щитковидного волоттю; оцвітина
проста, чашечковидна, з 4 яйцевидних зеленавих листочків; нитки тичинок угорі розширені, блідолілові. Плоди —
повислі на плодоніжках, крилаті по ребрах сім'янки. Цвіте у травні, червні.
Поширення. Рутвиця орликолиста росте в Лісостепу, на Поліссі і в Карпатах по тінистих лісах, серед чагарників. Заготівля і зберігання. Для медичних потреб
заготовляють траву рутвиці (Herba Thalictri aquilegifolii), зрізуючи під час
цвітіння рослини верхівки стебел завдовжки 30—35 см. Зібрану сировину зв'язують
у невеликі пучки й розвішують для
сушіння у затінку на протязі або в провітрюваному приміщенні. Штучне сушіння
проводять при температурі 40°. Сухої
сировини виходить 20 % . Зберігають
окремо від іншої сировини, дотримуючись правил зберігання отруйних рослин. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Надземна частина рослини містить 0,1—0,3% алкалоїдів (ізокоридин, тальмін, тальмідин, магнофлорин, берберин), кумарини,
ціаногенні сполуки (лінамарин, п-глкжозилгідроксиманделонітрил, р-глюкозид п-глюкозилгідроксиманделонітрилу), флавоноїди
(кемпферол, кверцетин, апігенін,
лютеолін), фенолкарбонові кислоти
(п-кумарова, ферулова, кавова, синапова).
Фармакологічні властивості і
використання. Рутвиця орликолиста має антибактеріальні, протизапальні,
кровоспинні, болетамувальні й сечогінні властивості. Використовується в народній медицині при
жовтяниці, водянці, епілепсії, маткових
кровотечах, малярії, дерматозах і
ревматизмі. В деяких місцевостях рутвиця
орликолиста використовувалась як приворотне зілля, що небезпечно — рослина
отруйна! Свіже товчене листя рутвиці
застосовують для лікування запрілостей між
пальцями ніг, гнійних ран і нашкірних
захворювань. Лікарські форми і
застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави
(1 чайна ложка сировини на 200 мл
окропу) по півсклянки 2 рази на день. ЗОВНІШНЬО — товчене листя прикладають до
ураженої ділянки шкіри.
РУТВИЦЯ СМЕРДЮЧА василистник вонючий Thalictrum foetidum — багаторічна трав'яниста
короткозалозистопухнаста рослина родини жовтецевих. Стебло прямостояче, 15—50 см заввишки. Листки чергові,
широкотрикутні, З—4-перисті, з дрібними
округлояйцевидними, спереду трилопатевими листочками; нижні листки черешкові,
верхні — майже сидячі. Квітки правильні,
двостатеві, на ніжках, пониклі, зібрані В рідку розлогу волоть; оцвітина проста, чашечковидна, з 4 яйцевидних фіолетових листочків; нитки
тичинок не розширені. Плоди — сидячі яйцевидні ребристі залозисто-пухнасті сім'янки. Цвіте у липні.
Поширення. Рутвиця смердюча росте на скелях і трав'янистих схилах на Розточчі-Опіллі та в Західному Лісостепу (поодинокі
місцезнаходження). Заготівля і
зберігання. Див. статтю Рутвиця мала.
Хімічний склад. Надземна частина рослини містить тритерпенові
сапоніни, до 2,2% алкалоїдів (берберин, фетидин, таліктринін, ізотетрандрин,
бербамін), дубильні речовини (1,63—5,45
% ), флавоноїди (рутин, глюкорамнін,
кемпферол, кверцетин, флавесуетин. ранункулетин), карденоліди, ефірну олію та
органічні кислоти.
Фармакологічні
властивості і використання. У науковій медицині
настойку трави рутвиці смердючої використовують як засіб, що розширює судини і знижує артеріальний тиск. її вживають при лікуванні початкових стадій гіпертонічної хвороби й стенокардії та при
порушенні кровообігу. У народній медицині рутвицю смердючу застосовують як седативний, бактерицидний, протизапальний,
кровоспинний, сечогінний та протиблювотний засіб. Настій трави дають усередину
при неврозах і судомних станах,
перенапруженні, розладах травлення і проносах, захворюваннях печінки і жовчного
міхура, набряках і водянці та при внутрішніх і зовнішніх кровотечах. Як
зовнішній засіб настій трави
застосовують для обмивання ран, виразок, гноячкових висипів тощо. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настойку (готують на 70 % -ному спирті у співвідношенні 1:10) по 20—40 крапель 2—4 рази на день протягом 3—4 тижнів; настій трави (10 г сировини на 200 мл окропу) по столовій ложці 3—4 рази на день. ЗОВНІШНЬО — обмивання настоєм (готують, як у
попередньому прописі). Притаманні
рослині токсичні властивості потребують обережності при її використанні.
|