 РУТКА
ЛІКАРСЬКА, дика рута, димниця; дымянка лекарственная Fumaria officinalis — однорічна трав'яниста гола сизувато-зелена
рослина родини руткових. Стебло висхідне або прямостояче,
гранчасто-борозенчасте, розгалужене, 20—30 см заввишки. Листки чергові,
черешкові, двічі перисто розсічені на вузькі
довгасто-лінійні частки. Квітки
двостатеві, неправильні, 7—9 мм
завдовжки, в пазушних китицях,- віночок
з чотирьох пурпурових неоднакових
пелюсток, з яких верхня має при основі
коротку шпорку. Плід — приплюс
нутокулястий горішок. Цвіте з квітня до
вересня.
Поширення. Рутка лікарська росте по всій території України як бур'ян на полях та городах, на засмічених місцях. Заготівля і зберігання. Для лікарських потреб використовують
траву (Herba Fumariae officinalis). Збирають її під час цвітіння рослини, зрізуючи
всю надземну частину. Сушити траву треба
відразу після збирання у затінку на
вільному повітрі або в приміщенні, яке добре провітрюється. Сухої сировини виходить
11 —12 % . Зберігають у сухому приміщенні. Рослина входила до складу І—І І І видань вітчизняної фармакопеї; офіцинальна у Франції і Бразілії.
В СРСР заготовляють для експорту.
Хімічний склад. У надземній частині рутки лікарської є алкалоїди {0,2—1,6
% }, дубильні речовини (2,9 % ), смоли (4,7 % ), фумарова кислота, вітаміни С і
К. До складу алкалоїдів входять протопін, сангвінарин, криптокавін,
ауретензин, d, 1-тетрагідрокоптизин, криптокарпін та ін.
Фармакологічні
властивості і використання. Рутка лікарська має жовчогінні й спазмолітичні властивості,
впливає на організм загальнотонізуюче
(підвищує апетит, поліпшує процеси травлення, збільшуючи секрецію травних залоз
і поліпшуючи всмоктування та обмін речовин). Рутку вживають усередину при жовчнокам'яній хворобі та інших захворюваннях печінки й жовчного міхура, при
гіпоацидних гастритах, спастичних
колітах, геморої, різних хронічних
шкірних захворюваннях, як потогінний, сечогінний і вітрогінний засоби. Є
вказівки про ефективне застосування
рутки при іпохондрії та істерії. Свіжовижатим соком лікують лишаї, різні висипи
на тілі, коросту. Побічних явищ при лікуванні руткою лікарською не встановлено, проте існує думка, що її діючі
речовини здатні до кумуляції. Лікарські форми і використання. ВНУТРІШНЬО — настій трави (2 чайні ложки сировини на 200 мл окропу) по 2 столові ложки 3—4 рази на день перед їдою як жовчогінний засіб; настій трави (1 столова ложка сировини на 200
мл окропу) по 1 столовій ложці 3—4 рази на день перед їдою для збудження апетиту і поліпшення
діяльності шлунково-кишкового тракту; настій столової ложки суміші (порівну) трави рутки лікарської і
чистотілу звичайного, листя м'яти
перцевої і бобівника трилистого, коріння копитняка європейського і кульбаби лікарської на склянці окропу п'ють по 2 столові ложки З—4 рази на день перед їдою як жовчогінний засіб; 2 чайні ложки трави рутки лікарської настоюють 8 годин на 400 мл холодної кип'яченої води,
проціджують і випивають рівними порціями
протягом дня при геморої; свіжовижатий
сік у поєднанні з пивом або сироваткою (на 1 склянку пива або сироватки беруть
1 —2 ложки соку) вживають по півсклянки 2—3 рази на день як кровоспинний і загальнозміцнюючий засіб.
| 
Исцеление 
Статистика
