РОДОВИК
ЛІКАРСЬКИЙ, стягникров, сухозлотиця; кровохлёбка аптечная Sanguisorba officinalls, синонім — S.
glandulosa — багаторічна трав'яниста
рослина родини розових. Має коротке, здерев'яніле розгалужене кореневище з міцними
темно-коричневими товстими (понад 1
см у діаметрі) і
довгими додатковими коренями. Стебла прямостоячі, 20—100 (150) см заввишки, ребристі, вгорі розгалужені, всередині
порожні, як і листки зовсім голі, блискучі. Листки непарноперисті, з багатьма
(7— 17 у прикореневих і 3—5—у верхніх стеблових) видовженояйцевидними або
еліптичними, серцевидними при основі й
округлими на верхівці, пилчасто-зубчастими по краю, цупкими темно-зеленими
зверху і сизуватими зісподу листочками;
прикореневі листки зібрані розеткою, на
довгих черешках; стеблові — чергові, черешкові, лише найверхніші сидячі. Квітки правильні, двостатеві, безпелюсткові,
в яйцевидних, овальних або овальноциліндричних головках, на довгих прямих
квітконосах; чашолистки (їх 4) пелюстковидні, темно-червоні або майже чорнопурпурові, при
достиганні плодів опадаючі. Плід — однонасінний горішок, вміщений у затверділий
4-гранний гіпантій. Цвіте з червня до
вересня.
Поширення. Родовик лікарський росте на заливних луках, лучних степах, узліссях, берегах річок і краях боліт по всій території України (на півдні переважно по долинах річок). Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків
використовують кореневище з корінням (Rhizoma et radix Sanguisorbae) і надземну
частину (Herba Sanguisorbae) родовика. Офіцинальну сировину, кореневища з корінням, заготовляють
восени, коли надземна частина почне
в'янути. Для відновлення заростей на
ділянці, де заготовляють коріння, треба
залишати 1—2 рослини на кожні 10 м2 площі. З викопаного коріння обтрушують землю, звільняють його від стебел, миють у проточній
воді, пров'ялюють 2—3 дні на сонці, після цього ріжуть на куски завдовжки 20 см і досушують у теплому приміщенні або в сушарці
при температурі 50—60°. Сухої сировини виходить
22—25 % . Строк придатності — 5 років. Сушене коріння є в продажу в аптеках. Траву заготовляють під час цвітіння рослини,
відокремлюючи стебло від коріння під
приземною розеткою листків. Після закінчення
сушіння, яке проводять у затінку на вільному повітрі або в провітрюваному
приміщенні, грубі частини стебел відкидають.
Готову сировину зберігають у сухому захищеному від світла приміщенні.
Хімічний склад. Кореневища й корені
родовика містять Дубильні речовини пірогалової групи (16—25%), галову й елагову кислоти, ефірну олію (1,0—1,8 % ), до 4,5 % сапонінів (сангвісорбін, потерин, гентріаконтан), стерини (ситостерин, стигмастерин), гіркоти,
флавоноїди (кверцетин, кемпферол та
ін.), крохмаль (до 30%), цукри (0,9%),
оксалат кальцію і вітамін С (30—60 мг%
). У траві рослини є дубильні речовини,
ефірна олія (1,5—1,8%), сапонін
сангвісорбін (2,5—4,0%), барвні
речовини, крохмаль, цукри, вітаміни С (у свіжому листі 360—-920 мг% ) і К й каротин. 379
Фармакологічні
властивості і використання. Галенові препарати родовика лікарського мають судинозвужувальні
(при місцевому застосуванні), в'яжучі,
протизапальні, болетамувальні й кровоспинні властивості, згубно впливають на
найпростіші організми, кишкову,
черевнотифозну, паратифозну й дизентерійну палички. Рідкий екстракт та відвар кореневищ і коріння
родовика дають всередину при
кровохарканнях, шлункових,
гемороїдальних і післяабортних кровотечах, у випадку геморагічних метропатій, як засіб проти холециститів, ентероколітів і проносів різної етіології, хронічної дизентерії, при різній патології кишечника, що супроводиться метеоризмом. Не менш популярним є зовнішнє застосування родовика. Відвар кореневищ і коріння використовують при
ангінах, гінгівітах, стоматитах,
бактеріальному й трихомонадному
кольпітах, при справжній ерозії шийки
матки, вуграх, запальних процесах шкіри,
флебіті й тромбофлебіті. Розварене подрібнене коріння використовують для
припарок при фурункулах і виразці
гомілки (в останньому випадку
терапевтичний ефект можна значно посилити одночасним прийманням відвару коріння всередину). Значно рідше,
переважно в народній медицині, як
кровоспинний і ранозагоювальний засіб використовують настій трави родовика. Молоде листя рослини придатне для юшок і салатів. Лікарські форми І застосування. ВНУТРІШНЬО — екстракт родовика лікарського рідкий (Extractum Sanguisorbae
fluidum) по ЗО—50 крапель 3—4 рази на
день; відвар кореневищ і коріння (6 г, або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці
5—6 раз йа день (у випадку лямбліозного холециститу відвар теплим вводять через зонд у дванадцятипалу
кишку по 100 мл 3—8 раз на курс, а через
1—1 місяці курс лікування повторюють); настій трави (1— 2 столові ложки сировини на 400 мл холодної кип'яченої води, настояти 8 годин, процідити} по чверті склянки 3 рази на день до іди; столову ложку суміші трави родовика лікарського, кореневищ перстачу прямостоячого і листя шавлії лікарської, взятих у
співвідношенні 10:5:3, настоюють на склянці окропу і п'ють по півсклянки через кожні 3 години при тривалих проносах; столову
ложку суміші (порівну) трааи родовика лікарського і грициків звичайних
настоюють на склянці окропу І п'ють по третині склянки через кожні 2 години при маткових кровотечах. ЗОВНІШНЬО — полоскання, обмивання, примочки,
компреси настоєм трави (50 г сировини на 1 л води) або відваром
кореневищ і коріння (готують, як у
попередньому прописі). Для спринцювання,
які проводять 1—2 рази на день, відвар кореневищ і коріння розводять теплою
кип'яченою водою ( на 100 мл відвару беруть 900 мл води).
|