 РОДІОЛА
РОЖЕВА, золотий корінь; родиола розовая Rhodiola rosea, синоніми: Sedam roseum, S. rhodiola — багаторічна трав'яниста сизо-зелена рослина
родини товстолистих. Має веретеноподібний м'ясистий корінь, який переходить у дерев'янисте сторчове, переважно
багатоголове, в сухому вигляді запашне
кореневище, усаджене лусковидними
буруватими трикутними листочками. Стебла
прямостоячі, прості, 10— 35 см заввишки. Листки
чергові, у верхній частині стебла
зближені, сидячі, м'ясисті, голі, вузьколанцетні,
видовженоланцетні або оберненояйцевидновидовжені, з клиновидною основою,
гострі, як правило від середини або вище гострозубчасті, іноді цілокраї. Квітки правильні, одностатеві, дводомні, з чотири-, зрідка п'ятичленними квітковими колами, у
верхівковому щитковидному багатоквітковому густому суцвітті: пелюстки видовжені
або лінійні, жовті чи зеленаві, в чоловічих квітках 3—4 мм завдовжки (коротші за тичинки), в жіночих —
недорозвинені. Плід — довгаста листянка.
Цвіте у червні — серпні.
Поширення. Родіола рожева росте в Карпатах по берегах гірських
річок, на скелях, Заготівля і
зберігання. Для медичних потреб використовують кореневище з коренями родіоли (Rhizoma cum radicibus Rhodiolae rosae), які викопують у період від кінця цвітіння рослини до завершення її вегетації. Не слід заготовляти молоді рослини з 1— 2 стеблами. Для відновлення заростей на ділянці, де заготовляють сировину,
треба залишати не менше як 40 % рослин,
а повторно заготовляти сировину на цій
ділянці дозволяється не раніше як через 10—15 років. Треба також враховувати, що чоловічі екземпляри
мають більшу життєздатність, тому
жіночих особин треба заготовляти менше. 3 зібраної сировини обтрушують землю, звільняють її від стебел, миють у проточній воді, очищають від старої
бурої пробки й гнилих частин і
пров'ялюють у затінку на вільному
повітрі, а після цього ріжуть на кусочки 2—10 см завдовжки і досушують у сушарках при температурі 50— 60° (у домашніх умовах можна досушувати на плиті або на печі). Готову сировину зберігають у сухому приміщенні, яке треба провітрювати. Строк придатності — 3 роки.
Аптеки сировину не відпускають.
Хімічний склад. Коріння родіоли містить дубильні речовини пірогалової групи
(до 20%), ефірну олію (0,8—0,9%), цукри, білки, жири, віск, третинні спирти, Р-ситостерин, флавоноїди (кемпферол,
кверцетин, ізокверцетин, гіперозид),
фенольний глікозид салідрозид (до 1%),
антраглікозиди, до 0,15% органічних кислот (галова, яблучна, янтарна, лимонна, щавлева), мінеральні речовини (багато марганцю, сліди цинку,
титану, кадмію, хрому та ін.).
Фармакологічні
властивості і використання. У народній медицині європейських країн родіолу рожеву
використовували мало — лише як засіб від головного болю (наприклад, втирали у скроні настій кореневищ на олії садової троянди). Ескімоси Аляски вживали в їжу і
кореневища, і молоді пагони (до
цвітіння). На Алтаї рослину
використовують від перевтоми, недокрів'я, при захворюванні шлунка, статевих
розладах і як «ліки від усіх хвороб». У
науковій медицині препарати родіоли
рожевої призначають як стимулюючий засіб
при перевтомі у практично здорових людей і хворих з астенічним станом після соматичних та інфекційних захворювань,
при функціональних захворюваннях нервової системи (неврози, вегетативно-судинна
дистонія, гіпотонія, імпотенція),
використовують у психіатричній практиці
(для зняття побічної неврологічної дії психофармакологічних
засобів, у комплексній підтримуючій
терапії хворих на шизофренію 3 ремісією
за астенічним типом). Препарати родіоли
мають і адаптогенні властивості: зумовлюють в організмі стан підвищеної опірності до несприятливих факторів
зовнішнього середовища (переохолодження,
перегрівання, кисневе голодування, різні стреси та ін.), Крім того, вони загострюють зір і слух, поліпшують травлення,
збуджують апетит, знімають психічне напруження, прискорюють видужування після
хірургічних операцій. Застосовують
родіолу у вигляді екстракту (готовий
аптечний препарат), а в домашніх умовах готують
настойку або настій. Настій п'ють при
простудній гарячці, різних нервових і
шлунково-кишкових захворюваннях, метрорагії
та серцевій слабості. Препарати родіоли
протипоказані при різко вираженому збудженні, гіпертонічній кризі, гарячкових
станах та при гіпотонії у
клімактеричному періоді. Лікарські форми
і застосування. ВНУТРІШНЬО — екстракт
родіоли рідкий (Extractum Rhodiolae fluidum) no 5—10 крапель 2—3 рази на день за 15—ЗО хвилин до їди протягом 10— 20 днів (у психіатричній практиці призначають, починаючи з 10 крапель 2—3 рази на день, потім дозу поступово
збільшують до 30—40 крапель на прийом;
тривалість лікування — 1—2 місяці);
настойку готують на 40 % -ному спирті у
співвідношенні 1:5) по 15 крапель 3 рази
на день за 15—20 хвилин до їди; настій (10 г сировини на 200 мл окропу, настояти 4 години, процідити} по півсклянки 2—3 рази на день. ЗОВНІШНЬО — екстракт родіоли рідкий
використовують для змащування ясен при
піореї.
|
Исцеление 
Статистика
