РЯСКА
МАЛА ряска маленькая Lemna minor — багаторічна трав'яниста рослина родини ряскових. Корінці нитковидні. Стебло
має вигляд маленької (2—4,5 мм завдовжки і 2—3 мм завширшки) зеленої круглястої пластинки, що плаває на поверхні води. Листки не розвинені. Квітки дуже редуковані,
одностатеві, в суцвіттях з двох
тичинкових і однієї маточкової квіток, розташованих біля основи пагонів у бічній кишеньці або в ямці на поверхні пагона; маточкові квітки мають одну маточку, тичинкові — з однією тичинкою.
Плід—горішковидний, однонасінний, нерозкривний. Цвіте дуже рідко (у травні —
червні).
Поширення. Росте по всій території України в стоячих водах. Заготівля і зберігання. З лікувальною метою
використовують усю рослину. Заготовляють
сировину протягом літа. Дрібною сіткою
ряску притягують до берега і вичерпують невеличким сачком. Сушать під наметом або на горищі, яке добре провітрюється.
Зберігають у сухому, добре провітрюваному приміщенні. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. У рясці малій є
флавоноїди, антоціани, мікроі макроелементи — кальцій, фосфор, магній, кобальт,
бром, мідь, нікель, титан, марганець,
йод, цинк, ванадій тощо. У висушеному
вигляді рослина містить 2—4 % протеїну.
Аскорбінової кислоти в рослині майже
немає.
Фармакологічні
властивості і використання. Ряска мала виявляє жарознижуючі, сечогінні, десенсибілізуючі й
антимікробні властивості. У вітчизняній і зарубіжній народній медицині
препарати ряски малої приймають
усередину при кропивниці, вітиліго, астмі,
запаленнях слизової оболонки дихальних шляхів і набряках невротичного
характеру, як протигрипозний і
загальнозміцнюючий засіб. Зовнішньо, у вигляді
припарок, рослину використовують при ревматизмі й подагрі (як болетамувальний засіб). Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настойку (1 чайна ложка сухої подрібненої сировини на 50 мл горілки) по 15—20 крапель З рази на день; порошок ряски (готують у вигляді пілюль, змішуючи з медом) по 1—2 г на 1 раз 3 рази на день.
|