 РЕЗЕДА
ЖОВТА резеда желтая Reseda lutea — одно- або дворічна трав'яниста рослина родини резедових. Стебло прямостояче
або висхідне, жорстке, розгалужене,
густооблистнене, 30—60 см заввишки. Листки
чергові, з шорсткими краями; прикореневі
листки нерідко цілісні, стеблові — тричіп'ятиперистороздільні, з цілісними або
дво-трироздільними частками, верхівкові — лінійні. Квітки двостатеві,
неправильні, жовтаво-зелені, на квітконіжках, зібрані в густі колосовидні
китиці; пелюстки (їх 6) незрослі, з
розширеною нижньою частиною і глибокорозсіченою
верхньою, неоднакові, верхні більші за
інші. Плід — довгаста тригранна
спрямована догори коробочка з трьома зубчиками на верхівці. Цвіте у травні — жовтні.
Поширення. Резеда жовта росте в лісостепових і степових районах, рідше — на
півночі та північному заході України на полях, біля доріг, на схилах, вапняковокам'янистих
місцях та на відслоненнях вапняку і крейди. Сировина. Для виготовлення ліків
використовують сушену траву і свіже коріння резеди. Заготівлю сировини
проводять під час цвітіння рослини.
Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Коріння резеди містить ізотіоціонати й алкалоїди, трава —
алкалоїди, ефірну олію, фенолкарбонові
кислоти (ванілінову, п-кумарову,
п-гідроксибензойну}, флавоноїди, аскорбінову кислоту, токофероли і каротин.
Фармакологічні
властивості і використання. Настій трави резеди застосовують як сечогінний і потогінний засіб.
Настій свіжого коріння п'ють при
хворобах серця. Лікарські форми і
застосування. ВНУТРІШНЬО — настій
коріння (1 чайну ложку сировини настоюють 1 — 2 години на двох склянках окропу, проціджують) по 1 столовій ложці 2 рази на день, підсолоджуючи медом.
| 
Исцеление 
Статистика
