 РЕВІНЬ
ТАНГУТСЬКИЙ, ревінь пальчастий,
рабарбар, китайський рапонтик; ревень тангутский Rheum palmatum — багаторічна трав'яниста рослина родини гречкових. Має коротке багатоголове, зверху темно-буре, на зломі яскраво-жовте кореневище з кількома
товстими м'ясистими коренями. Стебла прямі, 150—250 см заввишки, порожнисті, борозенчасті,
з червонавими цяточками і смужками.
Прикореневі листки великі (до 75
см у діаметрі),
широкояйцєвидні, 5— 7-лопатеві, зверху з
розсіяними дрібними ворсинками, зісподу
— по всій поверхні густо опушені довгими волосками, на довгих (до ЗО см) циліндричних, часто червонавих черешках, зібрані розеткою; лопаті
листків загострені, нерівновеликонадрізані. Стеблові листки чергові, дрібніші (до 10 см у діаметрі), з короткими черешками і округлими пальчасторозсіченими
пластинками. Квітки двостатеві,
правильні, в багатоквіткових волотистих
суцвіттях; оцвітина проста, віночковидна, шестироздільна, білувато-рожева або
червона. Плід — тригранний
ширококрилатий коричнювато-червоний горішок. Цвіте у липні.
Поширення. Батьківщина ревеню тангутського — гірські ліси центрального
Китаю. На території України його
культивують як лікарську рослину. Заготівля
і зберігання. Для виготовлення ліків використовують коріння й кореневища ревеню (Radix Rhei). Збирають коріння у вересні, викопуючи чотирирічні рослини; з
нього обтрушують землю, звільняють його
від надземної частини, миють у холодній воді, очищають від ушкоджених частин,
ріжуть на куски розміром 10—12 см, при
необхідності розщеплюють уздовж і
сушать. Штучне сушіння проводять при температурі 60° після попереднього пров'ялювання. Готову сировину
зберігають у сухому провітрюваному приміщенні без доступу світла. Строк
придатності — 5 років.
Хімічний склад. Коріння й кореневища ревеню тангутського містять
антраглікозиди (понад 5 % ) та їхні
аглікони й первинні форми — антраноли, дубильні (до 12 % ), смолисті й пектинові речовини,
крохмаль, глюкозу, галову і коричну кислоти та значну кількість оксалату кальцію. До складу антраглікозидів входять глюко-реум-емодин (глюкозид реумемодину), хризофанеїн (глюкозид
хризанолу), реохризин (глюкозид
фісціону) і глюкоалое-емодин (глюкозид алое-емоДину).
Фармакологічні
властивості і використання. Головними діючими речовинами цієї рослини є антраглікозиди й
дубильні речовини. Антраглікозиди,
розщеплюючись у товстому кишечнику,
утворюють реїн, реумемодин і хризофанову кислоту, які подразнюють нервові закінчення кишкової стінки і спричинюють проносну дію. Дубильні речовини виявляють в'яжучу й
протизапальну дію. Біологічна дія ревеню
залежить від дози: у великих дозах він
діє як послаблюючий засіб (наслідок
настає через 8—10 годин), при малих дозах спостерігається протипроносний ефект.
Послаблююча і в'яжуча дії залежать і від
того, який розчинник використовується
при виготовленні препаратів: у водних препаратів переважає подразне діяння
(антраглюкозиди добре розчинні у воді), у спиртових — в'яжуче (таноглюкозиди
краще розчиняються у спирті). Галенові препарати
ревеню мають і жовчогінні властивості. Призначається ревінь переважно хворим похилого віку і дітям
як послаблюючий засіб при атонії кишечника, метеоризмі і при хронічних запорах. Дозу
добирають індивідуально. В невеликих дозах (0,05— 0,2
г) ревінь допомагає при диспепсії та катарі шлунка з
недостатньою кислотністю. Вживання препаратів
ревеню протипоказане при гострому апендициті й холециститі, гострому
перитоніті, непрохідності кишок і
кровотечах із шлунково-кишкового тракту та при вагітності. Слід уникати їх при
подагрі, катарах сечового міхура й оксалурії. Тривале вживання ревеню веде до посилення запорів. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — таблетки ревеню (Таbulettae
radicis Rhei) по 1—2 таблетки на прийом
при запорах, на ніч після їди; екстракт
ревеню сухий (Extractum Rhei siccumj від
0,1 до 1—2 г на прийом залежно від віку;
настойку ревеню гірку (Tinctura Rhei amara)
по '/г— 1 чайній ложці 2 рази на день
перед їдою при атонії кишечника,
метеоризмі й хронічних запорах; сироп ревеню (Sirupus Rhei) дають головним чином дітям при розладах травлення, що супроводяться метеоризмом і схильністю до
запорів, по '/s—1 чайній ложці (дозу
добирають індивідуально) на прийом перед
їдою 3 рази на день; настій коріння (2
столові ложки сировини на 200 мл окропу) по третині склянки на ніч.
| 
Исцеление 
Статистика
