 РАННИК
ВУЗЛУВАТИЙ норичник узловатый Scrophularia nodosa — багаторічна трав'яниста рослина родини ранникових. Має м'ясисте, бульбоподібно
потовщене кореневище. Стебло прямостояче, просте, 40—100 см заввишки, гострочотиригранне, гладеньке, іноді на верхівці трохи залозисте. Листки
супротивні, черешкові, видовжено-яйцевидно довгасті або ланцетно-довгасті, пилчасті, гострі, 5—16 см завдовжки і 2—8 см
завширшки. Квітки дрібні, двостатеві,
неправильні, зібрані у довге волотисте суцвіття; віночок зеленаво-бурий,
глечиковидно-дзвониковидний, з майже двогубим п'ятилопатевим відгином і з
нижньою лопаттю, яка відігнута донизу,
верхня частина 370 і спинка буро-червоні. Чашечка в 2,5—4 рази коротша за віночок. Плід — коробочка. Цвіте з травня до серпня.
Поширення. Ранник вузлуватий росте по всій території України (на півдні рідше) на луках, серед чагарників, у лісах. Заготівля і зберігання. Для виготовлення
ліків, використовують траву (Herba
Scrophulariae nodosae) і кореневище (Rhizoma Scrophulariae nodosae). Траву
заготовляють в період цвітіння рослини, зрізуючи
верхівки стебел завдовжки ЗО см. Кореневища копають восени. Зібрану сировину сушать у затінку на вільному повітрі або в приміщенні, яке добре провітрюється.
Сухої сировини виходить 20 % . Зберігають у щільно закритих банках або бляшанках, дотримуючись правил зберігання отруйних рослин. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. У траві й кореневищах рослини є алкалоїди, отруйний сапонін, флавоноїд гесперидин,
дубильні й смолисті речовини та
органічні кислоти (масляна, корична,
яблучна).
Фармакологічні
властивості і використання. При призначенні всередину
препарати ранника вузлуватого виявляють дермотонічну, протиалергічну,
болетамувальну і протисвербцеву дію. Зважаючи
на це, настій кореневищ п'ють при сверблячих висипах на шкірі й запаленні
лімфатичних вузлів, а настій трави — при
кропив'янці. Крім того, настій кореневищ рекомендується при скрофульозі, зобі, новоутвореннях і
суглобовому ревматизмі. При зовнішньому застосуванні препарати ранника
вузлуватого діють протизапально, тамують
біль, заспокоюють свербіння, прискорюють гоєння ран. Настій кореневищ використовують для компресів
(2—3 рази на день при фурункулах і
свербінні шкіри), примочок (2—3 рази на день при геморої) і полоскання (при ангінах). Свіжу потовчену траву або порошок із сушеної трави використовують для гоєння ран. Припарки з сушеної трави застосовують при абсцесах, У гомеопатії
використовують есенцію з свіжої трави. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — 1 чайну ложку кореневищ настоюють
до охолодження на склянці окропу і
одержаний настій випивають за день
ковтками; 5 г
трави настоюють до охолодження на
склянці окропу і одержаний настій
випивають протягом дня за 3 прийоми. ЗОВНІШНЬО — полоскання, примочки і компреси з відвару кореневищ (2 чайні ложки
сировини на 200 мл окропу, варити 20
хвилин, процідити). Притаманні ранникові токсичні властивості потребують
обережності при використанні його.
| 
Исцеление 
Статистика
