 ПУЕРАРІЯ
ЛОПАТЕВА, пуерарія шорстка; пуэрария лопастная Риегагіа lobata, синонім — P. hirsuta — багаторічна рослина родини бових. Ліана з
дерев'янистими опушеними стеблами до 12 см у діаметрі і 1 — 3 м завдовжки. Листки трійчасті. Листочки 14— 20
см завдовжки, на довгих опушених черешках; бокові —
округлі, верхівкові -— ромбічні. Квітки
зигоморфні (див. Зигоморфна квітка); фіалково-рожеві, в багатоквіткових пазушних китицях. Плід —
біб. Цвіте у липні — жовтні.
Поширення. В дикому стані росте на Далекому Сході. В Криму вирощують як
декоративну рослину. Дичавіє. Сировина.
Використовують усю рослину: кореневище,
листя, квітки, боби. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Кореневища містять крохмаль, вуглеводи діадзин і діадзеїн, кумарини; у листках і бутонах є флавоноїди, аспарагін, аденін,
масляна і глютамінова кислоти; в насінні — алкалоїди, гістидин, кемпферол і крохмаль (до 40 % ).
Фармакологічні
властивості і використання. У вітчизняній і зарубіжній
народній медицині П. л. широко
використовують. Квітки і корені
використовують як потогінний, протигарячковий і протипростудний засіб. Окрім
згаданого, препарати квіток рекомендують як кровоспинний, спраготамуючий і
витвережуючий засіб, при ентероколітах та злоякісних пухлинах, а препарати коренів — як відхаркувальний засіб при кашлі.
Настій або відвар листя вважають
ефективним протиблювотним і сечогінним засобом, вживають при головних болях у хворих на гіпертонію. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО настій (10 г подрібненої сировини
заварюють склянкою окропу, залишають
охолоджуватися, проціджують) по І/3
склянки 3 рази на день; відвар 110 г подрібненої сировини на 200 мл окропу, кип'ятять 15 хе., настоюють 45 хв. і проціджують) по 2 столові ложки 3--4 рази на день. ЗОВНІШНЬО — відвар (готують, як у попередньому прописі} для лікування захворювань шкіри.
| 
Исцеление 
Статистика
