ПШІНКА
ВЕСНЯНА чистяк весенний Ficaria verna — багаторічна трав'яниста рослина родини жовтецевих. Стебло 9— 30
см заввишки, висхідне, просте або вгорі розгалужене, з пучком бульбовидно потовщених додаткових коренів при
основі і з білими видовженими вивідковими бруньками в пазухах листків. Листки з полиском, цілісні, округло-серцевидні
або яйцевидносерцевидні, здебільшого виїмчасто-зарубчасті; нижні —
довгочерешкові, середні й верхні — на коротіпих
черешках. Квітки двостатеві, правильні, 2,5—3,5 см у діаметрі, по одній на верхівці стебла і гілок; віночок роздільнопелюстковий,
з 8 —10 видовженими оберненояйцевидними жовтими з полиском пелюстками, при основі яких є медова залозка, вкрита лусочкою. Плід — збірна сім'янка. Цвіте у квітні — травні.
Поширення. Пшінка весняна росте по всій території України в листяних і мішаних лісах, серед чагарників. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків
використовують надземну частину (траву)
або всю рослину (трава разом з
корінням). Заготовляють сировину в
період цвітіння рослини; сушать під
укриттям на вільному повітрі, на горищі
або в добре провітрюваному приміщенні. Молоде листя споживають свіжим. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. У свіжому листі рослини є сапонін, протоанемонін, анемонін (у
висушеному листі), аскорбінова кислота
(до 190 мг% ), каротин (5,2 мг% ). Кореневі бульби містять крохмаль (13,5 % ),
цукри (10 % ).
Фармакологічні
властивості і використання. Пшінку звичайну
застосовують як сечогінний, легкий проносний,
відхаркувальний, кровоочисний і ранозагоювальний засіб. Відвар трави з корінням п'ють при вуграх, шкірних висипах, золотусі,
при запорах і геморої та від кашлю. Настоєм трави полощуть рот при гінгівітах і стоматитах,
промивають рани і виразки. З молодого листя готують вітамінні «кровоочисні» салати, юшки, зелені та холодні борщі. Слід пам'ятати, що після цвітіння рослина стає отруйною і надмірне вживання її у
вигляді салатів чи галенових препаратів
може призвести до отруєнь. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар цілої рослини (1 столова ложка сировини на 2 склянки води
або сироватки, нагрівати на водяній бані
2—3 години) по 1 столовій ложці 3—4 рази
на день; вітамінні «кровоочисні» салати
із пшінки: порізану кусочками варену картоплю посипають подрібненим листям
пшінки, заправляють сіллю, олією, оцтом
або гірчицею (на 200 г вареної картоплі беруть 100 г листя пшінки і 20 г олії, 369 сіль,
оцет або гірчицю— на смак); свіжозібране
листя пшінки бланшують 4—5 хвилин у
киплячій воді, виймають, трохи
підсушують, дрібно січуть, прикрашають кусочками варених яєць, додають оцет, солять, заправляють вершками (на 120 г листя пшінки беруть двоє яєць, 40 г вершків, сіль і оцет — на смак). ЗОВНІШНЬО — полоскання і промивання настоєм
трави (1 столова ложка сировини на 200
мл окропу, кип'ятити ,5 хвилин),
змащування гемороїдальних вузлів маззю
(розтерте до однорідної маси листя
пшінки змішують з вершковим маслом у співвідношенні 1:1).
|