Секрет Просвета

ПОЛИН ОДНОРІЧНИЙ  полынь однолетняя,  Artemisia annua —  однорічна трав'яниста темно-зелена, на час цвітіння зовсім гола  рослина родини айстрових (складноцвітих). Має приємний запах.  Стебла прямостоячі, 30—100 см  заввишки, вгорі або нерідко й  від основи розгалужені. Листки  чергові; стеблові листки короткочерешкові (нижні) або сидячі  двоперистороздільні з перистонадрізаними частками, яйцевидні;  листки в суцвітті дрібніші й  менш складні, до вузьколінійних  при кошиках. Квітки жовті, різнорідні, в кошиках, що утворюють  волотевидне суцвіття; крайові  квітки жіночі, решта — двостатеві; спільне квітколоже кошика  голе. Плід — сім'янка. Цвіте у  липні — серпні.  

Поширення. Полин однорічний  розсіяно росте по всій території  України як рудеральний бур'ян.  Сировина. Для виготовлення ліків  використовують траву (Herba Агtemisiae annuae) або молоде листя (Folia Artemisiae annuae)  полину. Траву заготовляють в період цвітіння рослини. Сушать її  в затінку на протязі або в добре  провітрюваному приміщенні. Рослина неофіцинальна.  

Хімічний склад. Трава полину містить ефірну олію, до складу  якої входять артемізіакетон, ізоартемізіакетон, 1-камфора, цинеол, пінен, борнеол, камфен,  кадинен, каріофілен, спирти та  оцтова і масляна кислоти.  

Фармакологічні властивості і використання. Настій трави полину  однорічного вживають як засіб,  що збуджує апетит. Свіжим соком  лікують коросту.  Лікарські форми і застосування.  ВНУТРІШНЬО—настій трави для стимулювання діяльності травних органів  і підвищення апетиту (разова доза —  3—8 г).  ЗОВНІШНЬО — свіжий сік із молодого  листя для змащування уражених  ділянок тіла двічі на день.    

ПОЛИН польовий  полынь полевая  Artemisia campestris —  багаторічна трав'яниста, в молодому віці опушена, пізніше —  гола рослина родини айстрових  (складноцвітих). Має багатоголове дерев'янисте кореневище,  від якого відходять квітконосні  й короткі вегетативні пагони.  Квітконосні стебла висхідні або  прямостоячі, ЗО—60 см заввишки,  бурі або червонаві, біля основи  здерев'янілі. Листки чергові, голі  або майже голі, лише молоді  шовковистоволосисті, дві ч і-тричі перисторозсічені, з лінійними гострокінцевими частками; верхні —  трироздільні або цілісні, лінійні;  нижні — черешкові, решта — сидячі. Квітки жовті або червонаві, в яйцевидних, пониклих,  зближених групами або клубочками кошиках, що утворюють  вузькопірамідальну волоть; крайові квітки маточкові, нитковидно-трубчасті, двозубчасті, плідні,  серединні — двостатеві, трубчасті, п'ятизубчасті, неплідні. Плід —  сім'янка. Цвіте у липні — вересні.  

Поширення. Росте в соснових,  рідше — в мішаних лісах, на просіках, галявинах, річкових пісках,  сухих луках, уздовж доріг по всій  території України.  Сировина. Використовують траву  (верхівки квітконосних пагонів),  зібрану в період цвітіння рослини.  Рослина неофіцинальна.  Хімічний склад ще слабо вивчено. Рослина містить ефірну олію.  

Фармакологічні властивості і використання. Відвар трави п'ють  при маткових кровотечах, запаленні сечового міхура, при болях  у животі і «ломоті кісток». Ним  полощуть рот при зубному болі.  Мазь із свіжого подрібненого листя і свинячого смальцю використовують для лікування ран і наривів, для змащування ніг при надмірній пітливості.  

ПОЛИН ПРИМОРСЬКИЙ  полынь приморская  Artemisia maritima —  павутинисто-повстистий півкущик родини айстрових (складноцвітих). Має міцний гострий запах. Стебла тонкі, 20—40 см заввишки, гіллясті, при основі підведені або майже прямостоячі,  у нижній частині помітно здерев'янілі. Листки чергові; нижні —  довгочєрешкові, двічі або тричі  перисторозсічені, кінцеві частки  у них лінійні, плоскі, серединні  стеблові — короткочерешхові або  сидячі, одноразово або двічі перисторозсічені, верхні приквіткові часто більші за китицю, сидячі; покривні листочки при кошиках набагато коротші за самі  кошики. Квітки двостатеві, трубчасто- дзвониковидні, жовті, зібрані по 7 —10 у кошики, що утворюють розлогу волоть; гілки та  гілочки суцвіття, як і самі кошики,  звичайно більш-менш пониклі.  Плід — сім'янка. Цвіте у серпні —  вересні.  

Поширення. Полин приморський  росте на солончакових грунтах  по узбережжю Чорного та Азовського морів і Сиваша.  Сировина. Для виготовлення ліків  використовують кошики полину  (Flores Artemisiae maritimae), які  добре розвинулися, але ще не  розпустилися. Зрізані вершки стебел швидко (щоб не розпустилися  кошики) сушать, обмолочують і  просівають через сито. Сухих кошиків виходить 10% . Зберігають  їх у добре закритих банках або  бляшанках. Рослина неофіцинальна.  

Хімічний склад. Кошики полину  приморського містять сесквітерпеновий лактон сантонін (0,2—  0,94% ), глікозиди абсинтин і анабсинтин, до 1% ефірної олії, головною складовою частиною якої є  туйол, дубильні речовини, хамазулен, каротин, вітамін С і В6 та  янтарну і яблучну кислоти.  

Фармакологічні властивості і використання. Найчастіше полин  приморський використовують як  засіб, що має глистогінні властивості. Вживають його у вигляді  настою або порошків з кошиків,  змішаних з медом. Поряд з цим настій з кошиків дають всередину  для стимулювання діяльності  травних органів і підвищення  апетиту, при туберкульозі легень  та при мізерних і нерегулярних  менструаціях. Припарки з кошиків полину прикладають на забиті  місця і на ділянки ураження  шкіри раком, до мозолів і бородавок.  Лікарські форми і застосування.  ВНУТРІШНЬО— порошки з кошиків  у суміші з медом (10 г сировини змішують з 100 г меду) при глистяній інвазії ; настій кошиків (1 чайна ложка  сировини на 400 мл окропу, настоюють до охолодження, проціджують) по  чверті склянки 3 рази на день за ЗО  хвилин до їди.  ЗОВНІШНЬО — припарки на уражені  ділянки тіла 1—2 рази на день.  

ПОЛИН ЦИТВАРНИЙ,  цитварне насіння, цитварні  квітки,  полынь цитварная  Artemisia cina —  півкущик родини айстрових  (складноцвітих). Має специфічний камфорний запах. Стебла  прямостоячі, 30—50 см заввишки,  у нижній частині помітно здерев'янілі, спочатку волосисті, згодом голі, гладенькі, з жовтуватою корою; гілочки тоненькі,  відходять під гострим кутом.  Листки чергові, в молодому віці  павутинисто-волосисті, пізніше  майже голі, сіро-зелені; нижні —  довгочєрешкові, двічіперисторозсічені, з довгими товстуватими  тупими вузьколінійними частками, на час цвітіння відмирають,  серединні стеблові — короткочерешкові або сидячі, трироздільні; верхні — сидячі, прості,  лінійні; покривні листочки при  кошиках коротші за них. Квітки  двостатеві, трубчасто-дзвониковидні, жовті або пурпурові, зібрані по 3—6 у прямостоячі кошики, що утворюють вузькопірамідальну волоть. Плід — сім'янка.  Цвіте у вересні.  

Поширення. Полин цитварний —  ендемічна рослина Середньої  Азії (Південний Казахстан, Таджикистан), де росте суцільними  заростями в напівпустельних степах і по долинах річок.  Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують  кошики полину (Flores Сіnae), які  добре розвинулися, але ще не  розпустилися. Зрізані вершки стебел швидко сушать, обмолочують  і просівають через сито. Строк  придатності — 3 роки. Зберігають  у добре закритих банках або  бляшанках, дотримуючись правил  зберігання отруйних рослин. Сировина продасться в аптеках.  

Хімічний склад. Кошики полину  цитварного містять сесквітерпеновий лактон сантонін (до 7% ),  дубильні, гіркі і барвні речовини,  яблучну і оцтову кислоти, бетаїн  і холін та до 3% ефірної олії,  головною складовою частиною  якої є цинеол (70—80% ).