 ПОДОФІЛ ЩИТКОВИДНИЙ подофилл щитовидный Podophyllum peltatum — багаторічна трав'яниста рослина родини барбарисових. Має повзуче горизонтальне циліндричне колінчасте, просте або розгалужене, червонаво-коричневе
кореневище, від потовщених вузлів якого
відходять м'ясисті, шнуровидні додаткові корені. Стебло гладеньке, прямостояче 25—30 см заввишки, просте, на верхівці несе 2 суиротивнорозміщені, довгочерешкові,
пальчастоп'яти-семироздільні листки, між якими на короткій квітконіжці розвивається велика (до 5 см у діаметрі) поникла б—9-пелюсткова біла квітка. Плід — соковита жовта їстівна кислувато-солодка запашна ягода. Цвіте
на початку червня. Плоди достигають у серпні.
Поширення. В дикому стані подофіл щитковидний росте в Північній
Америці. В СРСР (Ленінградська і Московська області) його культивують як лікарську рослину. Сировина. Для медичних потреб заготовляють кореневища подофілу (Rhizoma
Podophylli), які використовують як сировину для виготовлення подофіліну.
Хімічний склад. У кореневищах подофілу
є смолисті речовини невивченого складу і
кристалічні сполуки, які за своєю
природою належать до лігнанів і є
похідними подофілотоксину або пельтатину.
Фармакологічні
властивості і використання. Подофілін, який являє
собою суміш смолистих речовин і лігнанів, виявляє цитостатичну активність і
блокує мітози на стадії метафази. Крім
того, препарат виявляє послаблюючу і жовчогінну дію, пригнічує діяльність
центральної нервової системи. Використовують подофілін як допоміжний засіб при папіломатозі гортані й
папіломах сечового міхура. Є дані про високу ефективність препарату при лікуванні
лімфангіом. Лікарські форми і
застосування, Подофілін (Podophyllinum) -— аморфний порошок від жовто-коричневого
до жовто-зеленого кольору зі специфічним запахом. Застосовують у вигляді спиртових
розчинів (при лікуванні папіломатозу гортані) і суспензії у вазеліновому маслі
(при лікуванні папілом сечового міхура). При папіломатозі гортані у дітей
спочатку видаляють папілому хірургічним шляхом, а потім 1 раз на 2 дні змащують ділянки
слизової оболонки на місці видалення 15% -ним спиртовим розчином подофіліну. Курс лікування— 14—16 змащувань. У дітей віком до 1 року
застосовувати препарат треба з обережністю. У дорослих змащують гортань 30% -ним спиртовим розчином подофіліну 10 раз,
потім видаляють папіломи і знову
змащують 20 раз. При відсутності запальної реакції змащують щодня при наявності
запальної реакції — І раз на 2—3 дні.
Суспензію подофіліну вводять у сечовий
міхур при невеликих типових і атипових папілярних фіброепітеліомах. У поєднанні з
електрокоагуляцією застосовують подофілін для профілактики рецидивів. У сечовий
міхур вводять через катетер 1% -ну, 4%
-ну, 8% -ну або 12% -ну суспензію
подофіліну в вазеліновому маслі в
кількості 100 мл на 30—40 хвилин або 1—2
години, з тижневою перервою. Після
вливання хворий повинен деякий час лежати спочатку на одному боці, а потім на другому. При застосуванні подофіліну відчувається паління в сечовому міхурі, яке проходить після
виведення препарату. Якщо при змащуванні
гортані з'являються нудота, блювання,
розлад шлунковокишкового тракту, дальше застосування препарату припиняють. Подофілін подразнює
слизові оболонки, особливо кон'юнктиву.
Зважаючи на це, працювати з ним (готувати розчини, суспензії тощо) треба в
окулярах.
| 
Исцеление 
Статистика
