 ПЛЮЩ
ЗВИЧАЙНИЙ, прочитан; плющ обыкновенный Hedera helix, синонім —Н. саиcasigena — вічнозелена рослина-ліана родини аралієвих. Стебло дерев'янисте, лазяче (прикріплюється до сторонніх предметів
численними присосковидними додатковими корінцями), розгалужене, 10—20 (ЗО) м завдовжки. Листки черешкові, чергові,
шкірясті, блискучі; на безплідних
пагонах — серцевидні, три-п'ятилопатеві; на квітконосних гілках — цілісні,
яйцевидні або ромбічно-яйцевидні. Квітки
дво- або одностатеві, правильні,
п'ятичленні, жовтавозелені, в складних зонтиках, що утворюють китицю. Плід ягодоподібний,
сферичний, спочатку зелений, потім —
чорно-синій. Цвіте у вересні — жовтні.
Поширення. Плющ звичайний зустрічається в Карпатах та при леглих районах, рідше — на Західному Поліссі
та в Правобережному Лісостепу в тінистих лісах на вологих місцях. Сировина. Для виготовлення ліків використовують сушене листя плюща (Folia Hederae helicis). Заготівлю проводять під час цвітіння рослини.
Сухого листя виходить 25% . Рослина
неофіцинальна.
Хімічний склад. Листя плюща містить
сапонінові глікозиди (а- і b-гедерин, гедеросапонін С, гедеросапонін-р), дубильні
речовини, смоли, каротин, вітамін Е,
хлорогенову, мурашину і яблучну кислоти, пектин і йод (у складі органічних
сполук).
Фармакологічні
властивості і використання. Плющ звичайний має протизапальні й ранозагоювальні властивості, підсилює секрецію бронхіальних залоз, підвищує діурез, розширює
(малі дози) або звужує (великі дози)
судини, виявляє загальнозміцнюючу й
тонізуючу дію. Найдоцільніша форма застосування плюща — холодний настій. Його
дають пити при хронічному бронхіті, при
захворюваннях печінки і жовчного міхура,
при подагрі й ревматизмі, після тривалих
виснажливих хвороб або тяжких операцій та при надмірних місячних. Зовнішньо настій використовують для припарок при
виведенні мозолів і бородавок, лікуванні ран і опіків. При білях у жінок настоєм промивають піхву і
зовнішні статеві органи. Для
стимулювання росту волосся ватним
тампоном, попередньо насиченим настоєм плюща, змочують волосся і шкіру голови 1 раз на день (увечері) протягом 15—20 днів. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО - холодний настій (половина чайної
ложки сировини на 200 мл холодної
кип'яченої води, настоюють 8 годин) по
чверті склянки 4 рази на день. ЗОВНІШНЬО
— припарки, обмивання, зрошування
настоем із листя (1 столова ложка сировини на 500 мл окропу, варити 10 хвилин); припарки з розтертого листя на мозолі та бо родавки. Рослина містить сильнодіючі речовини й потребує обережності при її застосуванні. При передозуванні можливе отруєння!
| 
Исцеление 
Статистика
