Секрет Просвета

ПИРІЙ ПОВЗУЧИЙ  пырей ползучий  Elytrigia repens, синонім — Agropyrum repens —  багаторічна трав'яниста рослина  родини злакових. Має повзуче  гіллясте тонке циліндричне горизонтальне кореневище, 2—4 м  завдовжки. Стебло (соломина),  пряме, рідше висхідне, голе, гладеньке, 50— 125 см заввишки.  Листки чергові, голі, цілокраї,  складаються з плоскої лінійної  пластинки і довгої розщепленої  піхви, на межі яких є короткий  білий плівчастий язичок. Квітки  дрібні, двостатеві, зелені, зібрані по 4—7 у сидячі колоски,  що утворюють на верхівці стебла складний колос. Колоскові  луски ланцетні або видовжені,  гострі, з 5—7 жилками, при  основі з поперечною борозенкою,  гладенькі або шорсткі. Нижня  квіткова луска ланцетна, гола, тупувата, загострена або з коротким остюком на верхівці та з 5  жилками на спинці. Плід — зернівка. Цвіте у червні — липні.  

Поширення. Пирій повзучий росте по всій території України на  луках, уздовж доріг, на степових  схилах, серед чагарників, як злісний бур'ян на полях, городах  і в садах.  Заготівля і зберігання. З лікувальною метою використовують  кореневища пирію {Rhizoma Graminis). Заготовляють кореневища  рано навесні або восени, обтрушуючи їх від землі, потім обрізують корінці і стебла, миють  у холодній воді і сушать на вільному повітрі (на сонці або під  наметом), розстеливши тонким  (1—2 см завтовшки) шаром на  тканині чи папері й час від часу  перемішуючи. Сухих кореневищ  виходить 33—34 % . Висушені кореневища ріжуть на дрібні (не  більше 1 см) кусочки і зберігають у щільно закритих банках або бляшанках. Траву пирію  (Herba Graminis) використовують  свіжою, у вигляді соку. Рослина  неофіцинальна.  

Хімічний склад. Кореневище пирію містить полісахарид тритицин (до 10 % ), слизові речовини (до 10 % ), фруктозу (до  4 % ), маніт (до 3 % ), мезоінозит,  левульозу, фенольну сполуку авенін, жирну (1,5% ) і ефірну олію,  тритерпен, агронірен, яблучну  кислоту; вітамін С (до 156 мг% ),  каротин (до 85 мг% ), кремнієву  кислоту та інші речовини.