Секрет Просвета

ПІДМАРЕННИК М'ЯКИЙ  подмаренник мягкий  Galium mollugo —  багаторічна трав'яниста рослина  родини маренових. Має розгалужене дерев'янисте кореневище. Стебло висхідне, чотиригранне, розгалужене, голе, 50—  100 см заввишки. Листки сидячі,  цілокраї, лінійні або лінійнодовгасті, гострокінцеві, до основи  звужені, з 1 жилкою, голі й гладенькі, у восьмичленних кільцях,  часто з загорнутими краями.  Квітки запашні, дрібні, правильні, зрослопелюсткові, чотиричленні, зібрані у велику розлогу ВерхІВКОВу ВОЛОТЬ; ВІНОЧОК  колесовидний, білий, 2,5— 3,5 мм  у діаметрі. Плід — сухий торішок. Цвіте у червні — серпні.  

Поширення. Підмаренник м'який  росте в Карпатах, на Поліссі,  в Лісостепу на луках, по берегах  річок, на узліссях, серед чагарників.  Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують  траву підмаренника, зібрану в  період його цвітіння. Зрізують  верхівки стебел завдовжки 20—  ЗО см, в'яжуть у невеличкі пучки  й розвішують для сушіння у провітрюваному приміщенні або в  затінку на відкритому повітрі.  Висушену траву зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Рослина неофіцинальна.  

Хімічний склад. Трава підмаренника містить глікозид асперулозид, дубильні речовини, ефірну  олію, органічні кислоти й інші  речовини.  

Фармакологічні властивості і використання. У народній медицині настій трави підмаренника  м'якого вживають при епілепсії,  хворобах серця і печінки, при  болях у шлунку та при подагрі.  Ванни з відвару трави підмаренника діють заспокійливо. В гомеопатії застосовують есенцію  із свіжої трави рослини.  Лікарські форми і застосування.  ВНУТРІШНЬО — настій трави (2 столові ложки сировини на 400 мл окропу, настоюють 1 годину, проціджують)  по півсклянки 4 рази на день до їди.  ЗОВНІШНЬО — ванни з відвару (50 г  сировини на 10 л води).  

ПІДМАРЕННИК СПРАВЖНІЙ,  дрібноцвіт, медівник;  подмаренник настоящий  Galium verum —  багаторічна трав'яниста кореневищна рослина родини маренових.  Стебла підведені, 30—125 см  заввишки, округлочотиригранні,  в нижній частині голі й гладенькі, у верхній опушені короткими  відлеглими волосками або нерідко зовсім голі, дещо опушені  лише під вузлами при основі  листків, розгалужені в суцвітті,  нижче якого з більш-менш розвиненими стерильними пазушними гілками. Листки сидячі, вузьколінійні до шиловидних або  майже нитковидних, з однією  поздовжньою жилкою й загорнутими наспід краями; серединні стеблові листки — в кільцях  по 6(8) —10(15), зверху темно-зелені, трохи з полиском, шорсткі  від гострих горбочків або вкриті  дрібними, вперед спрямованими  щетинками, зісподу — блідо-зеленуваті або білуваті, на верхівці  витягнуті в дуже коротеньке  вістря; приквіткові листки спочатку в кільцях по 4—8, вище —  паристі (супротивні) й одиничні,  верхні — дрібні, по краю голі,  з кінцевим коротеньким вістрям.  Квітки запашні, дрібні, правильні, двостатеві, зрослопелюсткові,  зібрані в довгасте досить густе  волотисте суцвіття; віночок колесовидний, яскраво-жовтий, 3—  4,5 мм у діаметрі, з чотирироздільним відгином. Плід — сухий  горішок. Цвіте у червні — вересні.  

Поширення. Підмаренник справжній росте по всій території  України на луках, узліссях, степових схилах і кам'янистих відслоненнях.  Заготівля і зберігання. З лікувальною метою використовують  свіжий сік (Succi Galii veri) і траву підмаренника (Herba Galii  veri), зібрану в період його цвітіння. Зрізують верхівки стебел  завдовжки 20—30 см, в'яжуть у  невеличкі (із 7—8 рослин) снопики й розвішують для сушіння  у провітрюваному приміщенні або  в затінку на відкритому повітрі. Сухої трави виходить 20 %.  Висушену траву зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Рослина неофіцинальна.  

Хімічний склад. Трава підмаренника справжнього містить глікозиди галіозин, рубіадин і асперулозид, дубильні речовини, лимонну кислоту, незначну кількість ефірної олії, флавоноїди,  кумарини, сичужний фермент та  інші речовини.  

Фармакологічні властивості і використання. Препарати підмаренника справжнього мають сечогінні, кровоспинні, протизапаль346  ні, антисептичні, знеболюючі и  седативні властивості. Настій трави або свіжий сік рослини дають  усередину при катарах шлунково-кишкового тракту, діареї, жовтяниці, захворюваннях печінки  і нирок, набряках ниркового  походження, як в'яжучий і кровоспинний засіб при ендометритах, геморої та менструальних  і носових кровотечах, у разі нервових захворювань (епілепсія, істерія, конвульсії у дітей) і захворювань шкіри (болісні висипи, дерматози з больовим  синдромом, екзема), при зупинці  менструацій і ускладненнях після  пологів. Широко використовують  підмаренник і як зовнішній засіб. Міцним настоєм і свіжим  соком промивають рани і нариви,  зупиняють кровотечі з носа (втягують у ніздрі). У вигляді примочок свіжий сік використовують  при раку шкіри (як знеболюючий  засіб). Порошком із трави присипають рани, нариви та опіки  і виразки, це прискорює їхнє  гоєння. В гомеопатії застосовують  есенцію із свіжої трави рослини.  Лікарські форми і застосування.  ВНУТРІШНЬО—настій трави (2 столові ложки сировини на 400 мл окропу, настоюють 1 годину, проціджують)  по півсклянки 4 рази на день до  їди; сік із свіжої трави по 2 чайні  ложки 3 рази на день.

ПІДМАРЕННИК ЧІПКИЙ  подмаренник цепкий  Galium арагіnе —  однорічна трав'яниста рослина родини маренових. Стебла полеглі  або лазячі, 50—200 см завдовжки, чотиригранні, по ребрах вкриті загнутими гачковидно вниз  шипиками, розгалужені. Листки — в кільцях по 6—8, оберненояйцевидні (нижні) або клиновидно-ланцетні (серединні й верхні), по краю і зісподу по серединній жилці негусто вкриті  відігнутими назад шипиками,  зверху розсіянощетинисті, на верхівці — відтягнуті в тонке вістря.  Квітки дрібні, правильні, полігамні (двостатеві й чоловічі),  зрослопелюсткові, в пазушних  півзонтиках, більших за листки;  віночок до 2 мм у діаметрі,  білуватий, колесовидний, з чотирироздільним відгином. Плід—  сухий горішок. Цвіте у травні —  вересні.  

Поширення. Підмаренник чіпкий  росте по всій території України  як бур'ян на городах, у садах,  рідше на полях.  Заготівля і зберігання. З лікувальною метою використовують  свіжий сік (Succi Galii aparinis)  і траву підмаренника (Herba Galii aparinis), зібрану під час його  цвітіння. Після попереднього пров'ялювання на сонці сировину  сушать у затінку на вільному повітрі або в провітрюваному приміщенні. Сухої трави виходить  25 % . Готову сировину зберігають  у добре закритих банках або бляшанках. Рослина неофіцинальна.  

Хімічний склад. Трава підмаренника чіпкого містить глікозид асперулозид, дубильні речовини, сапоніни, органічні кислоти (лимонна, галова), червоний барвник та  вітамін С (128 мг% ).