ПІДЛІСНИК
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ подлесник европейский Sanicula europaea — багаторічна трав'яниста з повзучим кореневищем
рослина родини селерових (зонтичних). Стебло прямостояче, просте, 20—50 см заввишки. Прикореневі листки довгочерешкові, пальчастороздільні, з 3—5 оберненояйцевидними
дво-, тринадрізаними пилчастими частками з зубцями, що закінчуються щетинкою; стеблові —
трироздільні короткочерешкові або сидячі, дрібні. Квітки дрібні, 5-пелюсткові,
двостатеві (сидячі) і тичинкові (на квітконіжках), у головчастих суцвіттях,
зібраних у 3—5-променевий зонтик, оточений обгорткою з ланцетних, зубчастих або
перистороздільних листочків; пелюстки
білі до блідо-рожевих, виїмчасті, з
довгою увігнутою всередину верхівкою.
Плід — двосім' янка. Цвіте у червні — липні.
Поширення. Підлісник європейський поширений у Карпатах і на Правобережжі (східна межа проходить через Київ — Житомир — Вінницю —
Гайсин — Ольгопіль— Ямпіль), на лівобережному Поліссі (на вододілі Дніпра та
Десни) і в Криму, де росте в тінистих
лісах, найчастіше поодинокими екземплярами. Сировина. Для медичних потреб використовують траву (Herba Saniculae) або
кореневище підлісника (Rhizoma Saniculae). Траву збирають під час цвітіння рослини і сушать під
укриттям на вільному повітрі або в добре
провітрюваному приміщенні. Сухої трави
виходить 22—23 % . Кореневища
заготовляють рано навесні або восени.
Сушать їх у теплому провітрюваному
приміщенні. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Усі частини рослини містять невивчені сапоніни. У траві, крім того, є дубильні й гіркі речовини, ефірна олія, органічні кислоти (яблучна, лимонна та інші) і
вітамін С (72 мг% ).
Фармакологічні
властивості і використання. Підлісник європейський
використовується народною медициною як кровоспинний, протизапальний, бактерицидний,
болетамувальний; сечогінний і як такий, що зміцнює нервову систему, засіб. Найчастіше настій
трави або відвар кореневищ вживають при
кровотечах легень, шлунка, кишок 345 і нирок, при запальних захворюваннях
шлунково-кишкового тракту та від кашлю.
Настойка коріння вважається засобом, що посилює статеву діяльність у чоловіків.
Зовнішньо настій трави або відвар
коріння використовують для гоєння ран, полоскання горла і ротової порожнини, а порошок з листя — при фурункульозі. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО—настій трави або відвар коріння (1
столова ложка сировини на 2 склянки окропу) по 1 столовій ложці 3 рази на день;
настойку коріння (готується на спирті або міцній горілці у співвідношенні 1 : 3) по ЗО мл на прийом. ЗОВНІШНЬО — обмивання і полоскання настоем
трави або відваром коріння (готують, як у попередньому прописі) та присипки порошком з листя.
|