П ІДБІЛ
ЗВИЧАЙНИЙ. мати-й-мачуха; мать-и-мачеха Tussilago farfara — багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Має повзуче
гіллясте кореневище. Рано навесні з кореневищ виростають квіткові стебла 10— 25
см заввишки, з яйцевидноланцетними, гострими,
здебільшого пурпурно-фіалковими, лускуватими листками. Прикореневі листки, які
розвиваються після цвітіння, зібрані
розеткою, мають довгі, зверху злегка
жолобчасті черешки і
круглясто-серцевидну, кутасто -
нерівномірнозубчасту пластинку, зверху '
голу, зісподу — білоповстяну. Квітки золотаво-жовті, численні, в одиничних
пониклих кошиках, крайові — язичкові,
маточкові, плідні, розміщені в кілька рядів, решта — трубчасто-дзвониковидні, двостатеві, на
вершечку п'ятизубчасті, безплідні. Плід
— сім'янка. Цвіте у березні — квітні.
Поширення. Підбіл звичайний росте по всій території України на глинистому грунті на схилах, у ярах і на стрімких берегах річок та як бур'ян на полях і городах. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків
використовують листя (Folia Farlarae) і
квіткові кошики (Flores Fariarae)
підбілу. Кошики збирають рано навесні на
початку розпукування їх, зрізуючи або
обриваючи біля самої основи, листя — у кінці травня і в червні, коли воно ще порівняно невелике і верхній бік листків майже голий, а нижній має густу повсть (залишки черешків не повинні
перевищувати 5 см).
Зібрану сировину сушать у добре провітрюваних приміщеннях, розстилаючи тонким
шаром (листки розкладають по одному, білим боком догори). Почорнілі листки і листки з
плямами відкидають. Сухого листя виходить 16—17 % , сухих кошиків — 14 % . Листя підбілу є в продажу в аптеках. Строк
придатності — 3 роки. Рослина включена до фармакопеи 15 країн світу.
Хімічний склад. Листя підбілу містить гіркі глікозиди (до 2,63%), флавоноїди (до 160 мг% ), ситостерин,
сапоніни, каротиноїди, органічні кислоти, дубильні речовини та вітамін С (до
250 мг% ). У квіткових кошиках є
тритерпени фарадіол і арнідіол, тетратерпен тараксантин, стигмастерин і
ситостерин, вуглевод гептакозан і дубильні речовини.
Фармакологічні
властивості і використання. Підбіл звичайний
використовують як відхаркувальний, пом'якшувальний, протизапальний, легкий
потогінний, жов344 чогінний та слабкий
спазмолітичний засіб. У науковій медицині настій листя підбілу звичайного
призначають при ларингітах, трахеїтах, хронічних бронхітах, бронхопневмонії,
бронхіальній астмі, бронхоектатичній хворобі
тощо. Листя підбілу входить до складу
грудних чаїв і потогінних чаїв. У
народній медицині, крім усіх вищезазначених випадків, настій листя підбілу п'ють при гарячці, катарах шлунка, кишок і
сечового міхура, при запальних процесах
у нирках, водянці, загальній слабості
організму та як гіркоту для збудження апетиту й поліпшення травлення при
хронічних ентероколітах. Сирий сік підбілу вважається добрим жовчогінним і
потогінним засобом; його рекомендують пити при туберкульозі легень і скрофульозі. Зовнішньо підбіл використовують як протизапальний і
ранозагоювальний засіб. Розім'яте свіже
листя прикладають до наривів, інфікованих ран, виразок та фурункулів. Порошком з листя
присипають ділянки шкіри, уражені бешихою, одночасно приймаючи всередину настій листя по 1 чайній ложці З рази на день. Настоєм листя полощуть горло при ангіні, обмивають виразки і
рани, спринцюються при запальних захворюваннях піхви, що супроводяться білями
(в останньому випадку для посилення
терапевтичного ефекту одночасно
приймають усередину по 1 столовій ложці настою листя 4—б раз на день). Настоєм із суміші листя підбілу і кропиви дводомно)' миють голову при
випаданні волосся та при лупі й
свербінні шкіри. Цигарки з подрібненого
листя курять при сильному кашлі зі спастичними явищами. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій листя (5 г, або 1 столова ложка сировини на 200 мл окропу) по полови}! і — третині склянки 2—3
рази на день за годину до їди (пити
теплим!); сирий сік підбілу по 4—6
столових ложок на день; столову ложку
суміші (порівну) листя підбілу
звичайного, квіток бузини чорної, дивини
густоквіткової і липи серцелистої,
кореневищ пирію повзучого та коренів живокосту лікарського настоюють 8 годин на склянці окропу і п'ють при кашлі по чверті склянки 4 рази на день; столову ложку суміші квіткових кошиків підбілу звичайного,
трави рути садової і споришу звичайного,
взятих у співвідношенні 5:3: 10,
настоюють 10 хвилин на склянці окропу і п'ють по 3 склянки на день при хворобах печінки, при висипах і плямах на тілі; настій 2 столових ложок суміші листя підбілу звичайного і подорожника
великого та коріння солодки голої,
взятих у співвідношенні 3:2:2, на 2
склянках окропу п'ють по півсклянки 3—4 рази на день як відхаркувальний І протикашлевий
засіб. ЗОВНІШНЬО — настій листя
(готують, як у попередньому прописі) для
полоскання, обмивань, примочок і компресів; настій листя (50 г сировини на 1 л окропу, кип'ятити 5 хвилин, процідити) для
спринцювань; 8 столових ложок суміші
(порівну) листя підбілу звичайного і
кропиви дводомної заварюють у 1
л окропу і одержаним настоєм миють голову тричі на
тиждень.
|
Исцеление 
Статистика
