ПЕРЕЦЬ
СТРУЧКОВИЙ ОДНОРІЧНИЙ, перчиця; красный перец однолетний Capsicum annuum — багаторічна (в культурі — однорічна)
трав'яниста рослина родини пасльонових. Стебло прямостояче, розгалужене, ЗО—100
см заввишки. Листки чергові, черешкові, цілокраї,
ланцетні, яйцевидноланцетні, яйцевидні або видовжено-яйцевидні, 2—14 см
завдовжки, загострені, при основі клиновидні. Квітки правильні, двостатеві,
одиничні або по 2—3 в розвилках стебла;
віночок колесовидний, до середини п'ятироздільний, білий або жовтуватий, рідко — червонуватий або фіолетовий. Плід —
повисла суха ягода, яскраво-червоного,
рідше — зеленого або жовтуватого кольору. Цвіте у червні—серпні, плодоносить у
серпні—вересні.
Поширення. Походить з Центральної Америки. По всій території України культивують як овочеву рослину. Заготівля і зберігання. Для медичних потреб
використовують стиглі висушені плоди гірких сортів перцю (Fructus Capsici). Збирають плоди перцю в міру їхнього достигання й сушать
на сонці. Готову сировину зберігають у сухих провітрюваних ізольованих приміщеннях. Строк
придатності — З роки. Аптеки сировину не
відпускають.
Хімічний склад. Плоди перцю містять алкалоїд капсаїцин (0,03— 0,2%), аскорбінову кислоту (до 400 мг% ), каротиноїди (Р-каротин, нео-р-каротин, псевдо-а-каротин, р-каротин-епоксид, цитроксантин, криптоксантин, зеаксантин, антераксантин,
віолаксантин, капсантин тощо), флавоноїди, глюкоалкалоїд соланін, кумарин
скополетин, ефірну (понад 1 % ) і жирну (4—16
% ) олію, сірку, хлор і кремнезем, солі калію, натрію, кальцію, заліза,
алюмінію та фосфору.
Фармакологічні
властивості і використання. Настойку плодів перцю
призначають усередину для збудження
апетиту й покращення травлення.
Зовнішньо, у вигляді розтирання,
настойку використовують при ревматичному і м'язовому болі, радикуліті,
невралгії та ознобишах. Настойка перцю входить до складу мазі від
обмороження, складно-перцевої мазі, перцево-аміачного і перцево-камфорного
лініментів тощо, а екстракт перцю густий
— до складу перцевого пластиру. Вживання перцю протипоказане при вираз, івій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, при гострих і хронічних
гастритах, ентеритах і колітах, гострих і хронічних гепатитах і холециститах (у
стадії загострення) та при захворюваннях
нирок. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настойку плодів (готують на 90%
-ному спирті у співвідношенні 1 : 10) по 10—15 крапель у чарці води 3 рази на день за ЗО хвилин до їди. ЗОВНІШНЬО
— розтирання настойкою (готують, як у
попередньому прописі); мазь від обмороження
(Unguentum contra congelationem) втирають у відкриті частини шкіри для профілактики обморожень;
капситрин (Capsitrinum), лінімент перцево-аміачний і лінімент перцево-камфорний
використовують для розтирання при
невралгіях, міозитах тощо; пластир
перцевий {Emplastrum Capsici)
використовують як відволікальний і болетамувальний засіб при радикулітах, невралгіях, міозитах, люмбаго
тощо (перед накладанням пластиру шкіру знежирюють спиртом, ефіром або одеколоном і протирають насухо); капсин (Capsinura) для розтирання при суглобовому і м'язовому ревматизмі, артритах та ексудативному плевриті; камфоцин (Camphocinum) для розтирання при
ревматизмі й артритах; настойку перцю змішують з подвійною кількістю рослинної олії й використовують для
розтирання при радикуліті, ревматичних
болях у суглобах та при міозиті.
|