Секрет Просвета

ПАСИФЛОРА  М'ЯСО-ЧЕРВОНА,  пасифлора інкарнатна,  страстоцвіт м'ясо-червоний;  пассифлора мясо-красная  Passillora incarnala —  багаторічна трав'яниста ліана родини страстоцвітих. Стебло лазяче  за допомогою вусиків або сланке  (при відсутності опори), гладеньке, круглясте, облистнене, при  основі дерев'яніюче, до б м завдовжки. Листки прості, чергові,  глибокотрироздільні, шкірясті,  зверху зелені, зісподу сіруваті,  по краю дрібнопилчасті, на довгих черешках. Квітки правильні,  двостатеві, великі (близько 5 см  і більше в діаметрі), складаються  з п'ятилистої чашечки і п'ятилистого віночка, а поміж віночком і тичинками розташовані  2 кільця довгих ниткоподібних  бузкових торочок, що надас квіткам неповторної краси. Плід  ягодоподібний, овальний, соковитий, їстівний, жовто-оранжевого кольору. В умовах Аджарської АРСР цвіте у липні — вересні.  

Поширення. Батьківщина пасифлори — Бразілія. В СРСР її культивують як лікарську рослину на  Чорноморському узбережжі Кавказу.  

Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують  сушену траву (Herba Passiflorae  incarnatae) пасифлори, яку збирають кілька разів протягом вегетаційного періоду: у фазі бутонізації, цвітіння і початку плодоношення рослини. Готова сировина — це суміш трав'янистих пагонів, листя, квіток і недозрілих  плодів. Строк придатності — 2 роки. Зберігають у сухому приміщенні, яке треба провітрювати.  

Хімічний склад. Трава пасифлори  містить до 0,05 % алкалоїдів,  основними серед яких є похідні  індолу гарман, гармін і гармол.  Крім алкалоїдів, у траві є фенольні сполуки (флавоноїди, кумарини, хінони), пектинові речовини, сапоніни й аскорбінова кислота.