ПАХУЧКА
ЗВИЧАЙНА. пахучка обыкновенная Clinopodium vulgare, синонім — Calamintha clinopodium
— багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Стебло чотиригранне, пряме,
малорозгалужене, волосисте, ЗО—70 см заввишки. Листки супротивні, дрібні,
яйцевидні або видовженояйцевидні, дрібнозарубчасто-пилчасті,
волохато-волосисті. Квітки неправильні
(віночок двогубий, пурпуровий, вдвоє
довший за чашечку), дрібні, з
щетиновиднолінійними, такої самої довжини, як і чашечка, густовійчастими приквітками, в 15—40-квіткових кільцях, що створюють півкулясті кінцеві
суцвіття; чашечка трубчаста, двогуба, з
13 жилками, густоопушена, з шиловидними зубцями. Плід складається з 4 однонасінних
горішковидних часток. Цвіте у червні — серпні.
Поширення. Пахучка звичайна росте по всій території України
(крім півдня Степу) на узліссях листяних
і мішаних лісів, серед чагарників. Сировина.
Для медичних потреб використовують траву
пахучки. Збирають і сушать квітуючі
рослини. Рослина неофіцинальна. Хімічний
склад пахучки потребує вивчення. Відомо
лише, що трава рослини містить запашну
ефірну олію й дубильні речовини.
Фармакологічні
властивості і використання. З досвіду народної медицини відомо, що пахучка звичайна допомагає
від головного болю, ядухи, кашлю й
захворювань дихальних шляхів та від проносу.
Розпарену траву прикладають до опухів як протизапальний засіб. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 столова ложка
сировини на 200 мл окропу, настояти 30
хвилин у термосі} по 2 столові ложки 3—4 рази на день. ЗОВНІШНЬО — припарки (2—3 столові ложки трави загортають у марлю, розпарюють в
окропі) до опухів.
|