 ОСТУДНИК
ГОЛИЙ, грижниця гола, польове мило, собаче мило; грыжник голый Herniaria glabra — багаторічна розпростерта жовтаво-зелена
рослина родини гвоздикових. Стебла разгалужені, короткоопушені або майже голі,
лежачі або висхідні, 10—ЗО см завдовжки. Листки цілокраї, голі, супротивні, еліптичні або довгасті, 6—7 мм
завдовжки, з яйцевидними перетинчастими війчастими прилистками. Квітки дрібні, двостатеві, з жовтаво-зеленою чашечкою і
нитковидними пелюстками, зібрані в щільні пазушні клубочки; чашолистків і тичинок по 5. Плід — сухоплівчастий кулястий
однонасінний горішок. Цвіте у червні —
серпні.
Поширення. Остудник голий росте по всій території України на відкритих місцях,
галявинах та при дорогах як бур'ян. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків
використовують траву (Herba Herniariae),
яку збирають під час цвітіння рослини. Зібрану
траву швидко сушать у затінку на свіжому
повітрі або в приміщенні, яке добре
провітрюється, розкладаючи її на тканині або папері шаром завтовшки З—4 см і часто перемішуючи. Сухої сировини виходить 23— 25 % . Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Строк придатності — 2 роки. Рослина
неофіцинальна.
Хімічний склад. Трава остудника містить 0,43—0,84 % кумаринів (герніарин, умбеліферон), флавоноїди (0,12—0,4
% ), дубильні речовини (3,16 % ), тритерпенові сапоніни (5,37—16,25 %),
фенолкарбонові кислоти (саліцилова, ферулова,
кавова, ванілінова, протокатехінова, п-кумарова та п-гідроксибензойна),
алантоїн, ефірну олію (до 0,6 % ),
вітамін С, каротин і вуглеводи. У складі
флавоноїдів є кверцетин, арабінозид
кверцетину, 3-триглюкозид кверцетину, 3-триглікозид
кверцетину, 3-триглікозид ізорамнетину, галактозид кверцетину, нарцисин і
рутин.
Фармакологічні
властивості і використання. Остудник голий має сечогінні, в'яжучі, спазмолітичні й антибактеріальні властивості, виявляє слабку жовчогінну дію, нормалізує порушений мінеральний обмін в
організмі. Препарати рослини
використовуються при серцевій
недостатності, пов'язаній з
декомпенсацією серцевої діяльності, при гострому й хронічному катарі сечового міхура, пієліті, мимовільному сечовипусканні, нирковокам'яній хворобі, пієлонефриті, стійкій
альбумінурії, ревматизмі, подагрі,
артриті, гонорейних запаленнях сечовивідних шляхів, жовтяниці та у випадку катару дихальних шляхів і при болях у м'язах
після важкої фізичної праці. Зовнішньо настій трави використовують при діатезі й хворобах шкіри та
для гоєння ран. Побічного впливу
препаратів остудника голого на організм
хворих не виявлено. Лікарські форми і
застосування. ВНУТРІШНЬО— настій трави (20 г сировини на 200 мл
окропу) по 1 столовій ложці 3—4 рази на
день; свіжий сік рослини приймають по 2
столові ложки 3—4 рази на день; 3 столові ложки суміші трави остудника голого, листя мучниці звичайної, плодів ялівцю звичайного
(по 50 г)
і коріння марени красильної (200 г) варять віл води 15 хвилин, проціджують і п'ють по півсклянки
до їди і після їди 3 рази на день при
нирковокам'яній хворобі; 1 столову ложку
з верхом суміші трави остудника голого, плодів петрушки городньої (по 20 г) і листя мучниці звичайної (60 г) настоюють на склянці холодної води протягом 6 годин, кип'ятять 15
хвилин і випивають за день рівними
порціями при циститі та бактеріурії (збір ефективний при лужній сечі).
|
Исцеление 
Статистика
