 НЕЗАБУДКА
ПОЛЬОВА незабудка полевая Myosotis arvensis — дворічна, іноді однорічна трав'яниста сірувата
густоопушена м'якими і довгими волосками рослина родини шорсткол-истих. Стебла прямостоячі, 10—60 см заввишки. Листки чергові, прості, цілокраї; прикореневі листки в розетці,
довгастоеліптичні, до основи звужені в
крилаті черешки; стеблові — довгастоланцетні,
сидячі. Квітки двостатеві, правильні, в
рідкоцвітих необлистнених завійках, які
розміщені на верхівках стебел; квітконіжки
майже вдвоє довші за чашечку. Віночок
голубий, 5-лопатевий, з трубочкою, вдвоє
коротшою за чашечку. Плід сухий, розпадається на 4 горішки. Цвіте у травні — червні.
Поширення. Незабудка польова росте по всій території України як бур'ян на полях, серед чагарників, у гаях. Сировина. Для виготовлення ліків використовують траву незабудки, яку заготовляють під час цвітіння рослини. Сушать її зразу після збирання на вільному повітрі у затінку або в
теплому приміщенні, розстилаючи тонким
шаром. Рослина неофіцинальна. Хімічний
склад ще не вивчено.
Фармакологічні
властивості і використання. Рослину використовують
виключно в народній медицині як засіб, що має протизапальні і кровоспинні
властивості, зменшує виділення поту.
Настій трави дають усередину при
хронічному бронхіті, кашлі, кровохарканні й туберкульозі легень, що супроводиться підвищеним нічним потовиділенням і схудненням, та при
туберкульозі кишечника. Як зовнішній засіб настій трави незабудки застосовують для обмивання, примочок або ванн при шкірних висипах і сухій екземі. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (2 чайні ложки сировини на 200 мл окропу, настоюють у термосі 4 години, проціджують) по
1 столовій ложці 3—4 рази на день. ЗОВНІШНЬО — настій трави (4 столові ложки сировини на 400 мл окропу, кип'ятити 10 хвилин, настоювати 2 години,
процідити) для обмивання і примочок
| 
Исцеление 
Статистика
