 НЕЧУЙВІТЕР
ВОЛОХАТЕНЬКИЙ, корсатка волосиста, усаня, мишаче вушко; ястребинка волосистая Hieracium pilosella — багаторічна трав'яниста волосистоопушена
кореневищна рослина родини айстрових
(складноцвітих). Має багаторічні повзучі пагони. Квітконосне стебло нерозгалужене,
безлисте, 5—ЗО см заввишки. Листки — в прикореневій розетці, цілокраї, численні,
оберненояйцевидно-ланцетні або ланцетні, тупуваті, до основи звужені в черешок,
зверху голубуватозелені, зісподу — сірувато-повстисті. Квітки усі язичкові,
двостатеві, ясно-жовті, з 5 зубчиками на
верхівці, зібрані в одиничні кошики, що
розміщені на верхівці стебла; крайові
квітки в кошику зовні з червоними
смужками. Цвіте у травні — червні, нерідко повторно восени.
Поширення. Нечуйвітер волохатенький росте по всій території України в соснових і мішаних лісах, на лісових галявинах, узліссях,
вирубках, степових і піщаних схилах. Заготівля
і зберігання. Для лікарських потреб збирають траву з корінням або без нього
(Herba Hieracii piloselli) або окремо
кошика {Flores Hieracii piloselli) під час
цвітіння рослини. Зібрану сировину сушать, розстеливши її тонким шаром під укриттям на вільному повітрі або в провітрюваному
приміщенні. Сухої трави виходить 16—17 %
. Готову сировину зберігають у коробках. В окремих випадках, наприклад при уремії, застосовують свіжу рослину. Рослина
неофіцинальна.
Хімічний склад. Трава рослини містить
дубильні й гіркі речовини, слиз, смолу,
кумарин умбеліферон, флавон (у квітках), цукри та марганець.
Фармакологічні
властивості і використання. З народного досвіду відомо, що нечуйвітер волохатенький має
властивості спиняти кровотечі,
підвищувати діурез, посилювати виділення шлункового соку при недостатній кислотності, виявляє протизапальну дію. Настій трави
нечуйвітру дають усередину при маткових, легеневих і шлункових кровотечах, кровохарканні,
геморагічних коліках, дизентерії та
геморої, при набряках серцевого й ниркового походження та уремії, при
гіпоацидному гастриті й відсутності апетиту, при опуханні печінки та при жовтяниці. Порошок з трави використовують для
присипання гнійних ран, нюхають при
сильному нежиті або приймають усередину при жовтяниці. Настоєм трави проводять спринцювання піхви при маткових кровотечах і білях у жінок, промивають гнійні рани,
роблять примочки на фурункули. Нечуйвітер волохатенький використовують у
гомеопатії. Лікарські форми і
застосування. ВНУТРІШНЬО — настій
сушеної трави (10 г сировини на 200 мл
окропу) по 2 столові ложки 3 рази на
день; настій свіжої трави (20 г сировини на 200 мл окропу) по 2 столові ложки 3 рази на день при уремії; порошок з трави по 1 чайній ложці 3 рази на день при жовтяниці. ЗОВНІШНЬО — настій сушеної трави (готують, як у попередньому прописі) для
промивання, примочок і спринцювань
(спринцювання проводять двічі на день
гарячим настоєм, попередньо наполовину розведеним перевареною водою); порошок
трави для присипання гнійних ран.
Нечуйвітер волохатенький — отруйна
рослина. Передозування небезпечне!
| 
Исцеление 
Статистика
