 НАСТУРЦІЯ
ЛІКАРСЬКА жеруха лекарственная Nasturtium officinale — багаторічна трав'яниста рослина родини капустяних (хрестоцвітих) заввишки 10—60 см. Стебла висхідні,
порожнисті, гранчасто-борозенчасті, розгалужені. Листки чергові, перистороздільні, з двома — трьома (у
нижніх) або двома — п'ятьма (у верхніх) парами бокових сегментів; бокові сегменти еліптичні,
сидячі, а верхівковий — яйцевидний, овальний або округлий, при основі серцевидний, з окремим
черешком. Квітки 765 296 двостатеві,
правильні, 4-пелюсткові, білі, в короткій китиці на верхівці стебла. Плід — стручок. Цвіте з травня по серпень.
Поширення. Настурція лікарська росте в Карпатах, на РозточчіОпіллі, на з?ході
Лісостепу та південному заході Степу, в Гірському та в Південному Криму. Росте вона у стоячій воді на болотах, біля струмків і озер. Сировина. Для лікарських потреб заготовляють траву настурції (Herba Nasturtii aquaticae). Збирають квітуючі
рослини й використовують у свіжому вигляді, оскільки висушена трава втрачає значну частину своїх цілющих властивостей. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Свіжа трава настурції містить ефірну олію, глюкозид
глюконастурцин, калієву сіль
глюконастурцієвої кислоти C15H20O9S2K,
роданову сполуку, таніни, цукри,
каротин, аскорбінову кислоту (до 210 мг% ), провітамін А, вітаміни Вр В2 і Е, з
хімічних елементів — йод (5 мг% ), калій, залізо і миш'як.
Фармакологічні
властивості і використання. Настурція лікарська має протизапальні, діуретичні, легкі проносні та протиалергічні властивості. Дослідами доведено, що рослина має і глистогінні властивості. Завдяки наявності гірчичної ефірної олії, значної кількості вітамінів і хімічних елементів,
особливо йоду, калію і миш'яку, вживання
настурції показано при шкірних захворюваннях (хронічні висипи, сверблячі екземи тощо), при захворюваннях щитовидної залози, які супроводяться
гіпофункцією, при лікуванні бронхітів з сильним виділенням гнійного харкотиння,
при гастритах, гострих і хронічних нефритах, жовчнокам'яній і нирковокам'яній
хворобах, жовтяниці, при скорбуті й анемії. Найдоцільніша форма застосування
настурції — салат з молодого листя або
свіжий сік з її трави. Як кровоочисний засіб при хворобах шкіри дозволяється вживати і настій із свіжої
трави. Свіжий сік трави настурції
використовують для виготовлення мазі,
якою користуються при опіках. Лікарські
форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — свіже
листя у формі салату по 1—2 пригорщі в
день протягом 3—4 тижнів; свіжий сік з цілої рослини по 1 чайній ложці 3 рази на день; настій із свіжої рослини (20— 40
г на 1 л
окропу) по 1 склянці 3 рази на день. ЗОВНІШНЬО — мазь (1—2 столові ложки свіжого
соку на 50 г
вершкового масла, старанно розтерти) для
лікування опіків.
| 
Исцеление 
Статистика
