МОЛОДИЛО
ПАРОСТКОВЕ, доля; молодило отприсковое Jovibarba sobolifera, синонім — Sempervivum soboliferum — багаторічна трав'яниста м'ясиста рослина родини товстолистих. Стебло прямостояче, залозистоопушене,
облистнене, 10—25 (40) см заввишки, з
розеткою листків біля основи; неплідні пагони — у вигляді щільних кулястих розеток листків. Листки розетки видовжено-клиноподібні, гострі, голі, з країв війчасті. Квітки актиноморфні
(див. статтю Актиноморфна квітка), двостатеві, 6членні, дзвониковидні, у
щитковидних суцвіттях; плюстки блідо-жовті або
зеленаві, більше як удвоє довші за
чашечку, по краю війчасті. Плід —
листянка. Цвіте у липні — серпні.
Поширення. Молодило паросткове росте на Поліссі в соснових лісах, на піщаних місцях. Сировина. Для виготовлення ліків використовують свіже листя молодила, яке
збирають у липні — серпні. Рослина
неофіцинальна.
Хімічний склад. У листі молодила є органічні кислоти, серед яких найбільше яблучної.
Фармакологічні властивості і
використання. При серцевій
недостатності вживають свіже молоде листя
з медом або цукром. До ран, які довго не
гояться, прикладають свіжу потовчену
траву, змішану з свинячим смальцем.
МОЛОДИЛО
ПОКРІВЕЛЬНЕ молодило кровельное Sempervivum tectorum — багаторічна трав'яниста рослина родини товстолистих. Стебло пряме,
залозисто-опушене, облистнене, 24—45 см заввишки, з розеткою листків біля основи; неплідні пагони — у
вигляді щільних кулястих розеток листків. Листки розетки з обох боків голі,
лише з країв коротковійчасті, довгасті або оберненояйцевидні, з загостреною
червонястою верхівкою. Квітки
актиноморфні (див. Актиноморфна квітка), двостатеві, 12-членні, зірчасті, у щитковидних суцвіттях;
пелюстки рожевофіолетові, лінійно-ланцетні, загострені, волохаті, вдвоє довші
за чашечку. Плід — листянка. Цвіте у липні — вересні.
Поширення. Молодило покрівельне походить з гір Середньої
Європи. На території України його вирощують як декоративну рослину; іноді воно трапляється здичавіло на мурах, дахах і на кам'янистих місцях. Сировина. Для виготовлення ліків використовують свіже листя молодила, яке
збирають у липні — вересні. Інколи
використовують і сухе листя. Рослина
неофіцинальна.
Хімічний склад. У листі молодила є дубильні речовини, смоли, органічні кислоти
й седогептоза.
Фармакологічні
властивості і використання. Відвар свіжого листя приймають усередину при виразковій хворобі
шлунка, проносі, альгоменореї й
метрорагії, а холодний настій — при гарячкових станах і запаленнях органів дихання.
Застосовують молодило і як зовнішній
засіб. Відвар листя використовують як
полоскання при ангінах і як натирання
при тривалому загорянні на сонці. Свіжим соком виводять бородавки і мозолі, лікують рани і опухи. Для лікування ран і опухів можна використовувати і свіже подрібнене листя.
Подрібнене листя або сік, змішані з
рослинною олією або смальцем,
застосовують при бородавках, ластовинні,
синяках, опіках, різних запаленнях шкіри,
афтах тощо. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар листя (4 г сировини на 200 мл окропу,
варити 9 хвилин) по три чверті склянки 2—3 рази на день; 2—3 подрібнені листки рослини заливають холодною кип'яченою водою, настоюють ніч і випивають протягом дня за 2—3 прийоми. ЗОВНІШНЬО — відвар листя (12 г сировини на 200 мл
окропу, варити 9 хвилин) для полоскання або натирання.
|