 МАТЕРИНКА
ЗВИЧАЙНА, душанка, душинка; душица обыкновенная Origanum vulgare — багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Стебло прямостояче або
висхідне, чотиригранне, розгалужене, 30—90 см заввишки. Листки черешкові,
супротивні, довгасто-яйцевидні, цілокраї або віддалено-дрібнозубчасті, тупі або
загострені. Квітки дрібні, неправильні,
двостатеві або маточкові, розміщені
поодинці в пазухах здрібнених і щільно зближених
верхівкових листків, утворюючи щитковидно-волотисті
суцвіття; віночок невиразно двогубий,
лілово-рожевий, рідше — білуватий, з вищербленою верхньою і трилопатевою нижньою губою. Плід
складається з 4 однонасінних
горішковидних часток. Цвіте у червні —
вересні.
Поширення. Материнка звичайна росте по всій Україні в розріджених хвойних і
березових лісах, на узліссях, серед
чагарників, на степових і кам'янистих
схилах. Заготівля і зберігання. Для
лікарських потреб використовують траву
материнки (Herba Origani vulgaris), яку
заготовляють під час цвітіння рослини,
зрізуючи облистнені верхівки стебел
завдовжки 20—ЗО см. Зібрану траву зав'язують
у пучки і сушать, розвішуючи в провітрюваному приміщенні, на горищі або під
укриттям на вільному повітрі. Після сушіння
квітки і листя відокремлюють від стеблових частин (обмолочують у мішку або
протирають крізь решето з великими отворами)
і зберігають у добре закритих банках або
бляшанках. Строк придатності — 1 рік.
Сушена трава материнки є у продажу в аптеках.
Хімічний склад. Трава материнки містить ефірну олію (до 1,2%), флавоноїди, дубильні речовини, аскорбінову кислоту (до 500 мг% ). Головними складовими частинами ефірної олії є
тимол і карвакрол, сумарний вміст яких досягає 44 % . Крім того, у складі ефірної олії виявлено сесквітерпени, вільні
спирти, геранілацетат та інші речовини.
Фармакологічні
властивості і використання. Материнка звичайна заспокійливо діє на центральну нервову систему, посилює секрецію травних,
бронхіальних і потових залоз, посилює перистальтику і тонус кишечника,
тонізуюче впливає на скорочення гладенької
мускулатури матки, стимулює секрецію
жовчі, підвищує діурез, регулює менструальний цикл, виявляє протизапальну,
болетамувальну, протиглистяну й антимікробну дію. Застосування материнки
показане при гострому й хронічному
бронхіті, коклюші, при зниженому апетиті й поганому травленні, особливо при
секреторній недостатності шлунково-кишкового тракту, при холециститах і
дискінезії жовчовивідних шляхів, при ентероколітах,
які супроводяться запорами і метеоризмом, при первинній і вторинній аменореї, альгоменореї,
підвищеній нервовій і статевій збудливості, пригніченому настрої та при
безсонні. Трава материнки входить до
складу грудного чаю, потогінних чаїв, вітрогінного чаю і суміші для полоскання горла. Протипоказано приймати настій трави материнки всередину при вагітності і підвищеній секреції шлунка. Як зовнішній засіб материнку вживають
для компресів на нариви, набряки, фурункули та висипи; для полоскання горла і ротової порожнини при ангінах, стоматитах, гінгівітах та для промивання ран; для спринцювання вагіни
при сверблячці, білях і хронічному
кольпіті; для миття голови при мігрені,
безсонні, випаданні волосся і лупі; для ванн
при сверблячих екземах, скрофульозі й
рахіті у дітей. Від нежитю і головного
болю, при знепритомленні дають нюхати
порошок з трави материнки. Екстракт трави материнки входить до складу препарату уролесану (див. статтю Морква дика). У побуті материнку
використовують як інсектицидну рослину
(висушеною травою перекладають одяг, щоб
уберегти його від молі). Застосовують
материнку і в гомеопатії. Лікарські
форми і застосування. ВНУТРІШНЬО —
настій трави (10 г,
або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) по півсклянки 2 рази на день за 15 хвилин до їди (приймати
теплим!); настій трави (10 г
сировини на 300 мл окропу) по півсклянки 3 рази на день за 15 хвилин до іди при епілепсії (курс лікування — З роки); 2 чайні ложки суміші трави материнки звичайної, листя підбілу звичайного і коріння алтеї лікарської, взятих
у співвідношенні 1 : :2:2, настоюють
15—20 хвилин на склянці окропу,
проціджують і п'ють теплим по півсклянки
3—4 рази на день як відхаркувальний
засіб у випадках гострого чи загострення хронічного бронхіту; 1 столову ложку
суміші трави материнки звичайної, маренки
запашної, листя меліси Лікарської і суниць лісових, взятих у співвідношенні
1:2:2:3, настоюють 15—20 хвилин на 300
мл окропу, проціджують і п'ють по
півсклянки 3 рази на день при
шлунково-кишковому катарі. ЗОВНІШНЬО —
настій трави (10 г
сировини на 200 мл окропу) для компресів, полоскання та обмивань; настій трави (20—ЗО г сировини на 2—3 л окропу, настоюють до охолодження, проціджують) для спринцювань (вживати теплим);
настій трави (50 г
сировини на 10 л
води) для ванн.
|
Исцеление 
Статистика
