Секрет Просвета

МАРУНА ВЕЛИКА,  кануфер;  ромашник большой  Pyrethrum majus —  багаторічна трав'яниста білуватоповстиста з приємним запахом рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебла прямостоячі або  підведені, прості або у верхній  частині розгалужені, 50—120 см  заввишки. Листки шкірясті, цілісні, видовженоеліптичні, тупі, по  краю зарубчасто-зубчасті; нижні  й середні — черешкові, верхні —  сидячі. Квітки трубчасті, жовті,  у невеликих (до 7 мм у діаметрі)  кошиках, які утворюють негустий  щиток. Інколи спостерігається утворення і язичкових квіток, вони  білого кольору. Плід — сім'янка.  Цвіте у серпні—вересні.  

Поширення. Походить з Південної Європи. На території України  вирощують як овочеву рослину;  часом дичавіє.  Заготівля і зберігання. Для лікарських потреб використовують траву маруни, яку зрізають під час  цвітіння рослини на висоті 12—  15 см від поверхні грунту і сушать  під укриттям на вільному повітрі. Зберігають у щільнозакритих  банках чи бляшанках. Рослина неофіцинальна.  

Хімічний склад. Трава маруни великої містить до 0,4 % ефірної  олії, основними складовими частинами якої є парафін та різні  кетони.  

Фармакологічні властивості і використання. Настій трави маруни  великої використовують як седативний, спазмолітичний (при болісних менструаціях), протисудомний, вітрогінний, дезинфікуючий, антигельмінтний і як такий,  що стимулює виділення шлункового соку, засіб. Свого часу видатний природознавець К. Лінней  вважав маруну радикальним засобом, який знешкоджує наркотичну дію опію. Зовнішньо, як антисептичний засіб, настій трави маруни великої використовують для  компресів при травматичних  ушкодженнях шкіри. Рослину використовують як інсектицидний  засіб для знищення комах і побутових паразитів. Використовують маруну і як пряну приправу  до страв, для ароматизації харчових продуктів, у соліннях і овочевих консервах.  Лікарські форми і застосування.  ВНУТРІШНЬО — настій трави (6—10 г  сировини на 200 мл окропу) по 150 мл  чотири рази на день.  ЗОВНІШНЬО — настій трави подвійної  міцності (20 г сировини на 200 мл окропу) для компресів.  

МАРУНА РОЖЕВА,  златоцвіт рожевий, піретрум  рожевий, ромашка кавказька,  ромашка перська, ромашка рожева;  пиретрум розовый  Pyrethrum roseurn, синонім —  P. carneum —  багаторічна трав'яниста рослина  родини айстрових (складноцвітих). Стебла численні, прямостоячі, слабо розгалужені. 50—70 см  заввишки, біля основи дерев'яніючі, густооблистнені. Листки чергові, перисторозсічені, з видовженоланцетними, по краю пилчастими або великозубчастими частками; прикореневі і нижні стеблові листки довгочерешкові, решта — сидячі. Квітки в кошиках з  черепичастою обгорткою, листочки якої мають по краю вузеньку  перетинчасту чорну облямівку;  крайові квітки (їх до ЗО) язичкові, світло-рожеві, інколи — білі,  на верхівці — тричізубчасті, серединні квітки трубчасті, жовті.  Плід — сім'янка. Цвіте у червні—  липні.  

Поширення. Маруна рожева дико  росте в гірських районах Кавказу. На території України її вирощують як лікарську (інсектицидну) рослину.  Заготівля і зберігання, хімічний  склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як  у статті Маруна цинерарієлиста.  

МАРУНА ЦИНЕРАРІЄЛИСТА,  далматська ромашка, піретрум  цинерарієлистий;  ромашка далматская  Pyrethrum cinerariifolium —  багаторічна трав'яниста шовковисто-сіроповстиста дуже ароматична рослина родини айстрових  (складноцвітих). Стебла численні,  прямостоячі, ребристі, прості або  майже від основи розгалужені,  зі стрункими, довгими, вгорі необлистненими гілками. Листки  чергові, широкояйцевидні, двічітричіперисторозсічені, їхні частки — з тупими зубчиками; прикореневі листки довгочерешкові,  верхні — сидячі. Квітки — в кошиках, що утворюють негустий  щиток; крайові квітки (їх 18—24)  язичкові, білі, з 4 добре помітними поздовжніми жилками, на верхівці тричізубчасті, серединні  квітки — трубчасті, жовті. Плід —  сім'янка. Цвіте у червні—липні.  

Поширення. Маруна цинерарієлиста дико росте в Югославії, Албанії та Греції. В південних районах України її вирощують як лікарську (інсектицидну) рослину,  часом дичавіє.  Заготівля і зберігання. Для лікарських потреб використовують сушені квіткові кошики маруни (Flores Pyrethri insecticidi). Заготовляють їх під час повного цвітіння  рослини, коли у більшості кошиків розкриється близько половини трубчастих квіток, за допомогою збиральних машин або вручну, зриваючи руками чи зрізуючи  ножицями так, щоб залишки стебел не перевищували 2 см. Зібраний матеріал того ж дня розстилають тонким шаром для сушіння на вільному повітрі (дозволяється на сонці), в приміщенні, яке  добре провітрюється, або в спеціальних сушарках при температурі, що не перевищує 70—80°.  Висушений матеріал зберігають у  сухому приміщенні в щільно закритій тарі. Строк придатності —  1 рік.  

Хімічний склад. Надземна частина рослини, особливо кошики, містить піретрини (Т і її), цинерини  (ї і її), ефірну олію, флавонові  глікозиди, фітостерини, сесквітерпенові лактони та жирні кислоти.  Піретрини — складні ефіри кетоспирту піретролону і хризантемових кислот, а цинерини — складні ефіри кетоспирту цинеролону  і хризантемових кислот.  

Фармакологічні властивості і використання. Маруну цинерарієлисту використовують як інсектицидний засіб. Інсектицидні  властивості зумовлені наявністю  в рослині піретринів і цинеринів,  які є отрутою контактної дії. Для  рослин, теплокровних тварин і  людини вони не шкідливі. Порошок із квіткових кошиків (піретрум) і уайтспіритову настойку  (фліцид) застосовують у боротьбі проти клопів, бліх, вошей, тарганів, мух, комарів, шкідників  овочевих і плодово-ягідних культур та проти паразитів тварин.  268  Лікарські форми і застосування. Піретрум, фліцид, мазь (1 частина піретруму на 3—5 частин вазелінової олії),  2% -ний екстракт піретруму (розчин діючих речовин у трансформаторній  олії) і водна суспензія піротруму (100—  300 г порошку настоюють 24 години в  10 л води; перед використанням у суспензії розчиняють ЗО—40 г мила) для  обробки місць скупчення комах.  

МАРУНА ЧЕРВОНА,  златоцвіт червоний, піретрум  червоний, ромашка червона;  пиретрум красный  Pyrethrum coccineum —  багаторічна трав'яниста рослина  родини айстрових (складноцвітих). Стебла численні, прямостоячі, майже не розгалужені, слабо  облистнені, 50—70 см заввишки.  Листки чергові, двічіперисторозсічені, з лінійними частками другого порядку; прикореневі і нижні стеблові листки черешкові, решта сидячі. Квітки — в кошиках  з черепичастою обгорткою, листочки якої мають по краю широку перетинчасту темно-буру облямівку; крайові квітки (їх до ЗО)  язичкові, темно-рожеві або червоні, серединні квітки трубчасті,  жовті. Плід — сім'янка. Цвіте у  червні—липні.