 МАКЛЕЯ
ДРІБНОПЛОДА маклея мелкоплодная Macleaya microcarpa — багаторічна трав'яниста з оранжевим молочним
соком і неприємним запахом рослина родини макових. Стебла прямостоячі, до 2,5 м заввишки. Листки довгочерешкові, чергові, пальчасто-лопатєві,
великі (20—ЗО см завдовжки), зверху
сизо-зелені, зісподу — майже білі, з
виступаючими жилками. Квітки рожеві, з приємним запахом, зібрані в довгі (30—40 см завдовжки) верхівкові волоті. Плід — коробочка. Цвіте у
липні — серпні.
Поширення. Маклея дрібноплода дико росте в Центральному Китаї. В СРСР її
вирощують як лікарську рослину. Сировина Надземну частину рослини
використовують як сировину для виробництва алкалоїдів.
Хімічний склад. Трава маклеї дрібноплодої
містить 0,78—1,28 % суми алкалоїдів, у
тому числі сангвінарин, хелеритрин,
протопін, алокриптопін та інші.
Фармакологічні
властивості і використання. Біологічна активність маклеї пояснюється наявністю в рослині суми алкалоїдів. Найактивніша терапевтична
роль належить алкалоїдам сангвінаринові і хелеритринові. Суму бісульфатів цих
близьких за будовою алкалоїдів використовують як лікарський препарат, відомий під назвою сангвіритрин. Він виявляє антимікробну активність по відношенню до .. грампозитивних і
грамнегативних бактерій та до патогенних
грибів, згубно впливає на трихомонади.
Зважаючи на це, застосування препарату показане і дає добрий терапевтичний ефект при лікуванні уражень
шкіри і слизових оболонок, спричинених дріжджовидними грибами і мішаною флорою, та в разі важкозагоюваних інфікованих
ран і виразок. При місцевому
застосуванні сангвіритрину можливе відчуття паління. Щоб уникнути цього
побічного явища, препарат розводять або додають до нього 0,5% ний розчин
новокаїну. Сангвіритрин виявляє й антихолінестеразну активність. Його
призначають при дитячих церебральних паралічах, міопатіях, спастичних парезах
лицьового нерва, при прогресуючій
м'язовій дистрофії та іншій
неврологічній патології. При прийманні
препарату всередину можливі нудота, блювання та болі в шлунку. У такому випадку вживання препарату припиняють.
Сангвіритрин протипоказаний при епілепсії, гіперкінезах, бронхіальній астмі,
стенокардії та хворобах печінки і нирок.
Лікарські форми і застосування.
Сангвіритрин (Sanguiritrinum) приймають усередину
по 0,005—0,01 г 2 рази на день після їди
в таблетках (до 3 таблеток на день). Тривалість курсу лікування — 20 днів.
Дітям сангвіритрин призначають за наведеною вище схемою, але в менших дозах (не більше як 0,001 г на 1 рік життя на добу за 2 прийоми). Зовнішньо сангвіритрин застосовують у вигляді 1 % -ного лініменту (нанесення на виразки і
рани при перев'язуваннях щодня або через
1—2 дні; аплікації при стоматитах
різного походження 2—3 рази на день;
змащування уражених ділянок тіла 1—2 рази на день при шкірних захворюваннях) та у вигляді 0,2%
-ного спиртового або 1% ного водного розчинів (промивання, змочування тампонів при отитах, пародонтозі та
ін.|.
| 
Исцеление 
Статистика
